Залучені ресурси банківських установ функціонують у двох основних юридично-правових формах, а саме у формі депозитів та формі короткострокових боргових цінних паперів.
Традиційно найбільшу частку серед джерел формування залучених коштів становлять депозити. Слід наголосити, що міжбанківські кредити є важливим джерелом ресурсів, оскільки дозволяють швидко поповнити ресурсну базу банку в разі такої потреби. Особливе місце серед них займають зовнішні позики в іноземній валюті. Зазвичай, такі кошти надають на короткий строк. Окремо слід відмітити кредити рефінансування, які надає банкам Національний банк України. У різних країнах співвідношення між власними коштами і зобов’язаннями банку може коливатись від 1 : 10 до 1 : 100. В Україні, на відміну від економічно розвинених держав, зобов’язання становлять найбільшу частину фінансових ресурсів банку (більше ніж 85%), що зумовлено низьким рівнем капіталізації банків. Зобов’язання, наприклад, у банках країн ЄС становлять менше ніж 80 відсотків.
Як констатують в НБУ, у зобов’язаннях банків збільшується частка внутрішніх ресурсів, передусім депозитів корпорацій, які за обсягом практично наздогнали вклади домогосподарств. Свої депозити в банках населення розміщує на короткі терміни, хоча вони і повільно зростають. Банки продовжують конвертувати зовнішній субординований борг та міжбанківські кредити в капітал, задовольняючи вимоги докапіталізації. Зовнішні зобов’язання втрачають свою вагу в ресурсах українських банків, і ця тенденція триватиме [4].
Джерелами формування банківських депозитних ресурсів є тимчасово вільні кошти фізичних та юридичних осіб: кошти населення, підприємств та організацій, залучені у формі вкладів, та інші кошти клієнтів на поточних та інших рахунках банківських установ. Для залучення депозитних ресурсів банки відкривають поточні та строкові рахунки як для фізичних і юридичних осіб, так і для банків.
Обсяги депозитів юридичних та фізичних осіб у 2016 році зросли на 7.4% у гривні та на 7.2% в іноземних валютах у доларовому еквіваленті (у банках, які були платоспроможні на 01.10.2016, з урахуванням ощадних сертифікатів). Кошти населення й бізнесу становлять 74% сукупних зобов’язань банків. Структура зобов’язань повернулася до показників, які склалися на 2006 рік, коли почалася експансія в Україну західних банків, що забезпечили приплив у систему іноземного капіталу.
Очікується, що за 2017 рік депозитна база зросте на 10%. Якщо макроекономічна стабільність збережеться, то варто очікувати збільшення терміну дії вкладів. Зовнішнє фондування залишатиметься обмеженим.
Протягом 2015-2016 рр. обсяг зобов’язань банків скоротились на 18157 млн. грн та 31745 млн. грн відповідно на фоні функціонування банківської системи України в умовах політичної та економічної нестабільності і інфляційних очікуваннях. Протягом даного періоду кошти суб’єктів господарювання зросли на 56254 млн. грн та 31139 млн. грн відповідно. Проте у 2015 році спостерігається зменшення коштів фізичних осіб на 27311 млн. грн та їх незначне зростання у 2016 році на 18136 млн. грн. Отже, вклади юридичних осіб в Україні є одним з основних джерел формування банківських ресурсів [1].
Сукупний обсяг зобов’язань українських банків протягом 2016 року скоротився на 1,6% до 1,133 млрд. грн.
В Україні переважають строкові депозити, що становлять 359,8 млрд. грн. (55%), тоді як поточні депозити – 300,3 млрд. грн. (45%). У структурі депозитів фізичних осіб переважають строкові депозити, а в юридичних – поточні [4].
Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. По них сплачується високий депозитний відсоток, який диференцію¬ється залежно від строку, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.
Депозити є основним джерелом нагромадження ресур¬сів банку, тому банкам необхідно постійно пропонувати нові депозитні продукти та умови вкладання коштів, підтримувати високу якість надання послуг, щоб утримувати та розширювати існуючу клієнтську базу.
Основними проблемами залучення комерційними банками України вкладів фізичних осіб є:
– недостатня кількість наявних вільних грошових коштів фізичних осіб;
– недовіра населення до будь-яких банківських установ;
– нестабільність банківської системи України та банкрутства банків;
– недосконала нормативна база функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
– низькі ставки за депозитами в національній валюті тощо.
Ефективна реалізація депозитної політики вкрай важлива для банківських установ, оскільки сприяє вдосконаленню банківської діяльності в процесі залучення грошових коштів та збереженню їх конкурентних переваг.
Список використаної літератури:
1. Аналітичний огляд банків України. Депозити за 2016 р. [Елек¬тронний ресурс]. - Режим доступу : http://bankografo.com.
2. Золотарьова О.В. Модифікація депозитної політики комерційних банків України / О.В. Золотарьова, Ю.В. Півняк, О.В. Гурбич // Економіка та держава. - 2015. - № 2. - С. 65-69.
3. Лисенок О.В. Удосконалення сутності і процесу управління формуванням депозитних ресурсів банків / О.В.Лисенок // Формування ринкових відносин в Українв.- 2016.- №2.- С.42-47.
4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]/ - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/.
|