Сьогоднішній етап трансформації підходів до здійснення діяльності суб’єктами господарювання за сучасних умов функціонування економіки України висуває вимоги щодо удосконалення існуючих механізмів управління підприємствами різних галузей та стосовно удосконалення інформаційного забезпечення, на основі даних якого менеджери різних рівнів управління мають приймати зважені рішення щодо обрання напрямків подальшої діяльності суб’єктів господарювання з метою їхнього розвитку та отримання максимальних результатів діяльності. Невід’ємною складовою таких удосконалень виступає перегляд підходів до формування стратегії розвитку підприємства та, відповідно, створення інформаційного забезпечення, за сучасних умов яким, все частіше, виступає підсистема стратегічного управлінського обліку підприємства.
У науковій та спеціальній літературі питанням створення інформаційного забезпечення формування стратегії розвитку підприємства за сучасних умов функціонування, зокрема, використанню даних підсистеми стратегічного управлінського обліку, приділяється увага. Так, аналізуються підходи дослідників до виділення інструментів стратегічного управлінського обліку з метою розробки методики побудови стратегічного управлінського обліку в системі стратегічного менеджменту підприємства [1], розглядаються особливості сучасної системи управління інноваційним розвитком підприємства [2], формуються науково-методичні засади організації стратегічного управлінського обліку в рамках системи обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством [3], обґрунтовуються рекомендаційні вимоги до формування стратегії розвитку підприємства, а також головні задачі, які необхідно вирішувати в процесі формування стратегії розвитку підприємства [4], досліджується трансформація понять «стратегія» і «розвиток» підприємств [5], аналізуються основні базові стратегії розвитку суб’єктів господарювання, розглядаються їх переваги та недоліки у застосуванні в діяльності вітчизняних підприємств [6] та ін.
Загалом слушно зазначити, що у науковій та спеціальній літературі питанням та проблемам створення інформаційної бази для формування та обгрунтування стратегії розвитку підприємств за сучасних умов функціонування приділяється достатньо уваги. Однак, майже відсутні дослідження, які б враховували особливості функціонування підсистеми стратегічного управлінського обліку задля цілей інформаційного забезпечення процесу формування стратегії розвитку суб’єктів господарювання з урахуванням їхньої галузевої приналежності. Крім цього, використання майже всього інструментарію стратегічного управлінського обліку базується на методиках та підходах, які побудовані за тими принципами, що застосовуються закордоном. Отже, для формування сучасної інформаційної системи управління українськими підприємствами важливого значення набувають питання перепрофілювання існуючої підсистеми стратегічного управлінського обліку у напрямку удосконалення його інструментарію у відповідності до сучасних реалій функціонування українських суб’єктів господарювання різних галузей економіки з метою формування дієвої стратегії розвитку.
Загальновідомо, що процес формування стратегія – це визначення основних довгострокових цілей здійснення діяльності суб’єкта господарювання, а також напрямків такої діяльності та вибір для досягнення окреслених цілей відповідного інструментарію.
Безпосередньо стратегія розвитку виступає складовою частиною загальної стратегії управління діяльністю підприємства, формування якої передбачає, що здійснення діяльності підприємством є процесом динамічним. Перш за все, стратегія розвитку передбачає зосередження уваги керівництва підприємства на тих напрямках діяльності та розвитку, здійснення яких приноситиме у майбутньому отримання найбільш значущих результатів, зокрема, отримання максимально можливих прибутків та збільшення вартості бізнесу, на визначенні конкурентних переваг підприємства з метою досягнення динамічності розвитку, на питаннях проведення релевантного аналізу «проблемних місць» у діяльності підприємства, а також передбачає наявність гнучкого інструментарію для запровадження у практичну діяльність підприємства складових стратегії розвитку.
Будь-яка стратегія, зокрема й стратегія розвитку, має обов’язкові складові елементи, серед яких важливе місце займають бюджетний кошторис та відповідна фінансова та управлінська звітність. Для їхнього формування доцільно використовувати саме інструментарій стратегічного управлінського обліку.
На сьогоднішній день в українському нормативно-правовому полі відсутнє визначення поняття «стратегічний управлінський облік». У нормативних документах CIMA наводиться таке визначення зазначеного поняття: форма управлінського обліку, в якій акцент робиться на інформації, що відноситься до зовнішніх факторів по відношенню до підприємства, а також на нефінансовій інформації та інформації, що сформована у межах підприємства [7, с. 54]. Слушно погодитися з думкою автора дослідження [1], що це визначення є досить узагальненим, оскільки визначає лише параметри облікової інформації. Загалом, аналізуючи існуючі в науковій та спеціальній літературі підходи до трактування поняття «стратегічний управлінський облік», можна відзначити, що на сьогоднішній день це дискусійне питання, котре потребує, перш за все, визначення конкретних необхідних компонент і вимог до формулювання цього поняття. Для цього можливо використати підхід, запропонований до визначення сутності безпосередньо управлінського обліку [8]. При цьому, також доцільно зазначити, що за сучасних умов функціонування економіки світового простору в цілому стратегічний управлінський облік виступає підсистемою у межах системи обліку підприємства та загалом інформаційної системи суб’єкта господарювання, виконуючи функції інформаційного забезпечення під час здійснення стратегічного управління діяльністю підприємства. Отже, під час здійснення процесу управління підприємством з метою обгрунтування стратегії його розвитку важливого значення набувають питання раціональної організації функціонування підсистеми стратегічного управлінського обліку підприємства та відбору оптимальних його інструментів та методів для формування конкретних складових частин стратегії розвитку суб’єкта господарювання.
Базуючись на результатах проведеного аналізу теоретико-методичних основ ведення стратегічного управлінського обліку, слушно зазначити, що під час формування стратегії розвитку, зокрема бюджетного кошторису, економічних обґрунтувань фінансування сформованих напрямків та конкретних форм звітності, на основі даних підсистеми стратегічного управлінського обліку підприємства доцільно використовувати серед різноманіття його інструментів та методів такий інструментарій, а саме:
- методи калькулювання (зокрема, калькулювання собівартості за замовленнями, калькулювання собівартості за процесами, методи розподілу витрат, калькулювання витрат за видами діяльності, змішану систему калькулювання собівартості продукції з урахуванням розміщення обладнання за технологічним принципом або за типом продукції, калькулювання собівартості комбінованих та побічних видів продукції, калькулювання собівартості продукції з повним розподілом витрат, калькулюванням собівартості продукції за змінними витратами, калькулювання собівартості продукції за нормативними витратами, калькулювання витрат повного життєвого циклу продукції, цільове калькулювання собівартості продукції, калькулювання собівартості продукції за системою Kaizen-costing тощо);
- методи побудови бюджетів (зокрема, метод «знизу вверх», метод «зверху вниз», ітеративний метод, нуль-базис бюджетування (ZBB) тощо);
- інструментарій аналізу беззбитковості;
- інструментарій ціноутворення, зокрема, трансфертного ціноутворення (формування трансфертних цін на основі ринкових цін, формування трансфертних цін на основі маржинальних витрат, формування трансфертних цін на основі договірних цін, трансфертне ціноутворення з подвійними ставками, встановлення трансфертної ціни за маржинальними витратами з урахуванням фіксованої надбавки тощо);
- методи нормування витрат;
- інструментарій ABC-аналізу;
- методи обліку витрат (зокрема, Activity Based Costing, Direct costing, Standart costing, Absorption costing, ABC-costing, LC-costing, Target costing тощо);
- інструментарій щодо виокремлення центрів відповідальності та оцінки їхньої діяльності (зокрема, центрів інвестицій, центрів доходів, центрів витрат, центрів маржинального доходу, центрів прибутку, змішаних центрів відповідальності);
- методи оцінки інвестицій (зокрема, статичні методи оцінки інвестицій, динамічні методи оцінки інвестицій);
- інструментарій імітаційного моделювання (зокрема, метод Монте-Карло (метод статистичних випробувань), метод імітаційного моделювання (статистичне моделювання), імітаційне ігрове моделювання, агентне моделювання, метод дискретного моделювання, системну динаміку тощо);
- методи лінійного програмування (зокрема, симплексний метод, транспортний метод тощо);
- систему збалансованих показників (The Balanced Scorecard) (за відповідними блоками, що характеризуються важливі складові діяльності підприємства під час обгрунтування стратегії розвитку, а саме: фінанси, клієнти, внутрішні процеси, інновації та зростання);
- підходи комплексного управління якістю (TQM);
- метод бенчмаркінгу;
- інструментарій щодо формування звітності за даними підсистеми стратегічного управлінського обліку (зокрема, використання класичних елементів методу бухгалтерського обліку) та ін.
Список використаної літератури:
1. Бруханський Р. Побудова методики стратегічного управлінського обліку на підприємстві / Р. Бруханський // Бухгалтерський облік і аудит. – 2014. – №9. – С. 27-36.
2. Писарчук О.В. Місце стратегічного обліку в системі управління інноваційним розвитком сучасного підприємства / О.В. Писарчук // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2017. – Випуск 17. – С. 870-874.
3. Власова О.Є. Науково-методичні засади організації стратегічного управлінського обліку в рамках системи обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством / О.Є. Власова // Комунальне господарство міст. – 2015. – Випуск 119. – С. 101-106.
4. Сердюк Б.М. Основи формування стратегії розвитку підприємства / Б.М. Сердюк, І.С. Усатенко // Сучасні проблеми економіки та підприємництво. – 2011. – Випуск 8. – С. 120.-124.
5. Баланович А.М. Теоретико-методичны засади формування стратегії розвитку підприємства / А.М. Баланович // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. – 2014. – Випуск 8. – Частина 2. – С. 77-81.
6. Боярська М.О. Аналіз стратегії розвитку підприємства / М.О. Боярська // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – Випуск 5. – С. 306-310.
7. CIMA Official terminology. 2005 Edition. – London: CIMA Publishing, 2005. – 114 p.
8. Куцинська М.В. Підхід до визначення сутності управлінського обліку / М.В. Куцинська // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ: збірник наукових праць. – 2010. – № 2 (22). – С. 43-48.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter