Прийняття ефективних управлінських рішень як першочергова мета бухгалтерського обліку досягається лише за умови бачення керівництвом повної картини фінансового стану та результатів діяльності господарюючого суб’єкта. Згідно вимог чинного законодавства, документальним зведенням такого роду інформації виступає фінансова звітність. На сьогодні фінансову звітність складають всі юридичні особи незалежно від форми власності, організаційно-правової форми. Попри це усі господарюючі суб’єкти можуть бути віднесені до певних груп за ознакою складу їх фінансової звітності, вимог до її формування: великі підприємства, суб’єкти малого підприємництва, банки, бюджетні установи тощо. Особливою групою серед вищеперелічних є бюджетні установи. Це пояснюється неприбутковим характером їх діяльності, функціонуванням за рахунок бюджетних коштів, масштабними процесами реформування у сфері бухгалтерського обліку в державному секторі.
Набуття чинності Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – НП(С)БОДС) як одне із завдань Стратегії модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі закріпило собою наближення вітчизняної методології складання фінансової звітності до методології, закріпленої міжнародними стандартами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – МСБОДС). Разом з тим, існують принципові відмінності між національними та міжнародними стандартами в частині переліку форм та статей звітності. Доцільно розглянути такі відмінності та провести їх порівняльний аналіз з метою оцінки сильних і слабких сторін вітчизняної моделі фінансової звітності бюджетних установ.
Перелік форм фінансової звітності за НП(С)БОДС 101 «Подання фінансових звітів» є майже ідентичним переліку, визначеному в однойменному МСБОДС 1 «Подання фінансових звітів». Так, обидва стандарти передбачають складання Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал (за міжнародними стандартами – Звіт про зміни в чистих активах/власному капіталі), Приміток.
Суттєві відмінності характерні для статей окремих форм фінансової звітності. Так актив Балансу за НП(С)БОДС 101 складається з двох розділів – «Фінансові активи» і «Нефінансові активи» [1]. За МСБОДС 1 актив, як і в Балансі комерційних підприємств, представлений розділами «Поточні активи» та «Непоточні активи»[2]. При цьому МСБОДС 1 пропонує більш узагальнений склад статей активу: відсутня деталізація запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів. Розділ «Власний капітал» у Балансі за НП(С)БОДС 101 передбачає подання інформації щодо дооцінки, натомість МСБОДС 1 включає невластиву вітчизняному стандарту статтю звітності під назвою «Частка меншості». Зобов’язання як за національним так і за міжнародним стандартами поділяються на поточні і довгострокові, проте дещо відмінним є склад статей і порядок їх розміщення. Характерною відмінністю між національними та міжнародними стандартами є відсутність виокремлення останніми таких статей Балансу як «Доходи майбутніх періодів» та «Витрати майбутніх періодів».
Звіт про фінансові результати за МСБОДС 1 передбачає два варіанти подання інформації про витрати – за характером або за функцією [2]. Натомість НП(С)БОДС 101 передбачає відокремлення інформації про витрати за економічними елементами або функціями, доходи класифікуються за обмінними і необмінними операціями відповідно до їх видів. При цьому в НП(С)БОДС 101 передбачені окремі розділи для різних суб’єктів державного сектора – перший – для розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів, другий – для бюджетів [1].
Звіт про рух грошових коштів за НП(С)БОДС 101 вимагає подання значно ширшої інформації, аніж МСБОДС 2 «Звіт про рух грошових коштів». Зокрема надходження та витрачання коштів наводяться ширше в розрізі як обмінних так і необмінних операцій. Значно детальніше представлений склад статей розділу «Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності» за НП(С)БОДС 101.
Відмінними рисами Звіту про власний капітал від Звіту про зміни у власному капіталі/чистих активах є те, що останній передбачає значно більшу кількість варіантів зміни у складі власного капіталу, зокрема курсові різниці, чисті прибутки та збитки не визнані у звіті про фінансові результати. Однак, позитивно оцінюється наявність у звіті за НП(С)БОДС 101 такої статті як «Інші зміни в капіталі», що враховує інші варіанти змін у капіталі [1].
Отже, склад фінансової звітності суб’єктів державного сектора за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку в державному секторі не відрізняється. Однак, склад статей звітності за НП(С)БОДС 101, призначений для відображення інформації про активи, капітал та зобов’язання є значно ширшим. Крім того НП(С)БОДС 101 передбачає складання проміжної фінансової звітності. Це свідчить про те, що звітність за національними стандартами подає значно ширшу за обсягом та ступенем деталізації інформацію, а отже більшою мірою задовольняє потреби зацікавлених користувачів.
Список використаних джерел:
1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності»: наказ МФУ від 24. 12. 2010 № 1629 / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0095-11.
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку в державному секторі 1 «Подання фінансових звітів» / [Електронний ресурс] // Режим доступу: 195.78.68.18/minfin/document/81055/9a.pdf.
3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку в державному секторі 2 «Звіт про рух грошових коштів» / [Електронний ресурс] // Режим доступу: 195.78.68.18/minfin/document/81055/9a.pdf.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter