Проблема напрямів застосування, обсягу і методики аналізу і аналітичних процедур характерна для будь-яких видів контролю, зокрема, податкового, фінансового і незалежного аудиторського контролю. Одним з основних (хоча і не єдиним) предметів такого аналізу є підприємство: в одному випадку як платник податків, в другому – як ефективно господарюючий суб'єкт і розпорядник державних активів, в третьому – як суб'єкт складання фінансової звітності. Загальна причина застосування аналітичних процедур полягає у тому, щоб за рахунок проведення аналізу скоротити час і підвищити ефективність проведення перевірочних дій.
При цьому аналіз діяльності підприємства для потреб контролю може виконувати кілька різних за характером завдань. Зокрема, до них можна віднести:
отримання загального уявлення про стан підприємства і його здатність виконувати ті чи інші функції, зокрема, вчасно і в повному обсязі сплачувати податки, складати достовірну фінансову звітність, протидіючи негативним факторам внутрішнього або зовнішнього середовища, або забезпечувати максимальні надходження для державного бюджету за рахунок ефективної діяльності і при цьому розв’язувати певні соціальні завдання.
формулювання гіпотез щодо найбільш ймовірних способів ухиляння від сплати податків, приховування фінансових результатів та / або розкрадання активів, причин неефективної діяльності підприємства, тощо за допомогою процедур фінансового і техніко-економічного аналізу.
дослідження окремих важливих питань фінансового стану підприємств з метою обгрунтування рішень державних, в тому числі контрольних установ.
Слід зауважити, що цей перелік не вичерпний, оскільки погляди на роль і функції аналізу в контрольних процедурах постійно змінюються.
З аналізу історії застосування фінансово-економічного аналізу в практиці українських контролюючих органів витікає невтішний висновок про те, що за минулі роки не тільки не розроблена єдина його методика і правила інтерпретації отриманих результатів, але і не вирішене остаточно питання про необхідність такого аналізу і його обсяг, та етап контролю, на якому він має застосовуватись. Зокрема, наявна методична база різних видів державного контролю включає чимало методичних рекомендацій, вказівок та ін. щодо проведення фінансово-економічного аналізу в тих чи інших ситуаціях. [1, 2, 3, 4]. Її аналіз дозволяє зробити наступні висновки.
В діючих нормативних документах існують численні протиріччя як щодо визначення базових теоретичних понять аналізу, так і щодо вибору та методики розрахунку окремих показників. Така ситуація має кілька негативних наслідків, які потребують відповідних заходів щодо їх усунення. Головна причина такого становища полягає у тому, що рекомендована методика є занадто громіздкою, спрямована на опис окремих складових активів, пасивів, доходів і витрат підприємства, і до того ж суттєво застаріла, тому в якості рекомендацій можна запропонувати розробку нової методики із суттєво скороченою кількістю показників, орієнтовану на дослідження основних фінансових ризиків діяльності підприємства. Оскільки як державні підприємства в Україні, так і підприємства платники податків, тобто абсолютна їх більшість, на поточний момент представляють собою дуже неоднорідну групу, куди входять і найбільші промислові підприємства, і малі сервісні підприємства, варто диверсифікувати методику аналізу залежно від масштабів підприємств. Для державних підприємств типова ситуація, коли оцінка виконання фінансових планів проводиться за однією методикою, а фінансовий аналіз стану державного підприємства в процесі проведення державного фінансового аудиту – за іншою, що не сприяє узгодженості вимог і рекомендацій до підприємства. Вважаємо, що ці контрольні дії повинні проводитись з використанням єдиної методики аналізу, що потребуватиме не тільки її спрощення і модернізації, але і спрощення та модернізації самого фінансового плану. Для підприємств як платників податків слід відзначити той факт, що хоча фінансовий аналіз зазначений як обов’язків етап до перевірочного аналізу, але ні методика, ні завдання, ні набір показників для такого аналізу на поточний момент не встановлені. Потреби всіх контролюючих органів включають визначення порядку розрахунку і баз порівняння для системи коефіцієнтів фінансового аналізу. На поточний момент система фінансових коефіцієнтів знаходиться у хаотичному стані, оскільки окремі контролюючі установи не тільки використовують однакові коефіцієнти під різними назвами і пропонують різні формули для коефіціентів під однаковими назвами, але і рекомендують використовувати різні стандартні значення однакових коефіцієнтів для порівняння, що дезорієнтує фахівців-практиків у їх висновках.
Список використаних джерел:
1. Концепція ризико-орієнтованого відбору об'єктів контролю до Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України та її територіальних органів :протокол засідання Методологічної радиДержфінінспекції України від 23.04.2012 № 7[Електронний ресурс] / Ліга-Закон – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN82019.html.
2. Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства : наказ Міністерства економіки України від 26.10.2010 р. № 1361 [Електронний ресурс] / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=111503bd-ca7f-4dee-b07c-c66c2aa28e03.
3. Про затвердження Методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки : наказ Міністерства фінансів України № 170 від 14.02.2006 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу :http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0332-06.
4. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування критеріїв визначення ефективності управління об'єктами державної власності (із змінами і доповненнями) : наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.03.2013 р. № 253 [Електронний ресурс] / Ліга Закон – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME130426.html.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter