Етичні норми поведінки, хоча і не є особливо популярними в наш час, мають вагоме стратегічне значення для вітчизняних компаній в умовах євроінтеграції. Дотримання чи недотримання етичності при ведені бізнесу, формування формальних документів з прописаними етичними правилами чи їх відсутність визначається чинниками, які є рушійними силами в даних процесах.
На нашу думку, можна виокремити такі основні чинники формування або дотримання етичної поведінки в бізнесі, а саме :
1) соціальні, які базуються на загальних людських поглядах, принципах, що сформувалися на підставі релігійних постулатів, історично-сформованому досвіді тощо. Однак, дані чинники часто віддзеркалюють суб’єктивні погляди осіб на ті чи інші речі. Усім відоме є твердження, що «цілі виправдовують засоби», тобто можна робити дії, які зашкоджують меншості, щоб виправдати певні цільові досягнення, які часто ототожнюють зі спасінням більшості. Колись це твердження стосувалося воєнних заходів, тепер це може відноситися до досліджень над тваринами заради удосконалення косметичних препаратів, побутової хімії, апробацій на малозабезпечених людях, чи безхатченків, платячи їм мізерні кошти, медичних препаратів, генетично-модифікованих продуктів харчування тощо.
2) особистісні чинники є особливо визначальними, якщо належать особам, які мають владу, тобто можливість впливати на більшість. Часто, особистісні чинники поодиноко або в сукупності формують соціальні погляди, ринкові та економічні тенденції, корпоративні норми тощо. Їх можна вважати базовими чинниками формування етичної поведінки в бізнесі.
3) економічні чинники визначаються економічною ситуацією в країні, її економічними реформами. Якщо держава сприятиме розвитку етичних компаній, надаватиме їм сприятливі умови для бізнесу, зменшуватиме рівень тіньової економіки та хабарництва, тоді виробники прагнутимуть дотримуватися етичних норм в бізнесі і навпаки.
4) ринкові чинники формуються попитом та пропозицією на ринку, а, отже, і ціною на товар чи послуги. Якщо ціна на товар є високою, то для збагачення компанії можуть піти на неетичні норми поведінки для приховування, наприклад, складників продукції, подання неправдивої інформації, промислового шпигунства тощо. Це може відбуватися і за рахунок підсилення конкуренції на ринку, а, отже, зростання пропозиції на товар чи послугу. Однак, якщо компанії – конкуренти будуть дотримуватися етичних правил і попит на продукцію враховуватиме цей чинник, тоді ситуація буде протилежною. Для підвищення рівня етичності матиме значення і введення міжнародних чи національних маркувальних знаків, які вказують, що компанія дотримується певних етичних норм (наприклад, не використання дитячої праці, виробництво екологічно-чистої продукції, відсутність тестувань на тваринах тощо) та їх популяризація на ринку.
5) міжнародні етичні норми поведінки мають особливий вплив на сьогодні, особливо на вітчизняних теренах в умовах імплементації України в ЄС. У сучасному світі популярним є гуманізм, толерантність, гендерна рівність, екозбереження тощо. Однак, у той самий час, події в світі можуть призводити до упередженості до конкретних рас, національностей, релігійних організацій, общин тощо, що може вплинути на етичні норми в середині компаній.
6) корпоративні – це чинники, які формуються внутрішньо корпоративними нормами поведінки і часто є записаними в етичних кодексах компаній. Їх, в свою чергу, можна поділити на формальні та неформальні. Формальні – це ті, які є загально висвітленими, публічними, часто відомими суспільству, громадськості. Неформальні – тіньові, які суттєво можуть різнитися від формальних. Даний чинник визначається баченням етичних норм керівництвом компанії, особистісними поглядами керівників, вимогами суспільства, територіальних громад тощо.
Усі ці чинники є взаємопов’язані між собою. Наприклад, розглянемо хутрову промисловість. У багатьох країнах світу закривають ферми з вирощуванням тварин для виготовлення хутрових виробів. Це є міжнародний чинник, який визначається соціальним поглядом на тварин і на їх утримання (або навпаки). Однак, ринок, який часто формується ЗМІ та модою, не зменшує попит на вироби з натурального хутра (при цьому, можуть задіюватися соціальний або особистісний чинники) та встановлює на них високу ціну. Підсилювати неетичну поведінку компаній з виробництва хутра може і економічний чинник, який сприяє їх розвитку. Прагнучи збагачення, виробники даної галузі можуть переводити свої ферми на території, які не мають заборон на утримання тварин як сировини для виробництва хутра, оголошуючи при цьому суспільству про гуманне ставлення до них тощо. Така ситуація, на сьогодні, часто стосується і багатьох косметичних компаній, які стверджують, що не проводять досліджень на тваринах, однак, при цьому, мають свої дослідницькі лабораторії в державах, які дозволяють даний вид діяльності.
Керівництву компаній, які прагнуть бути успішними на міжнародних ринках, користуватися лояльністю у своїх споживачів, витримувати жорстку конкуренцію, варто переглянути рівень своєї етичності в бізнесі, промоделювати свою поведінку на ринку через призму вищенаведених чинників, та, при потребі, сформувати етичний кодекс, включивши його в стратегічний план розвитку організації.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter