Значний внесок у розробку теорії державних фінансів зробили такі відомі українські вчені, як: В. Андрущенко, В. Базилевич, О. Василик, О. Кириленко, М. Крупка, І. Лютий, В. Опарін, К. Павлюк, Ю. Пасічник, В. Федосов та інші.
Державні фінанси є основною складовою вітчизняної фінансової системи, за допомогою якої і через яку відбувається реалізація системи розподілу валового внутрішнього продукту як між різними верствами населення, так і між підприємницькими структурами та територіями. Отож, відбувається вплив фінансів на економічний і соціальний розвиток як окремих галузей, так і держави загалом. Варто зазначити, що фінансова система і особливо державні фінанси, як головна її складова, мають свої особливі принципи організації та методи функціонування, що звичайно обумовлено функціями та роллю держави в управлінні, регулюванні та забезпеченні сталих економічних і соціальних сфер життя українських громадян, забезпечення відповідних умов щодо нормального функціонування та ефективної діяльності як суб'єктів підприємницької діяльності, так і невиробничих структур і органів управління. Французький вчений-фінансист П.М. Годме, у своїй праці «Фінансове право», зазначає, що «державні фінанси – це суспільне багатство у формі грошей і кредиту, яке перебуває в розпорядженні органів держави» [1, с. 211]. Своєю чергою, як сукупність доходів і видатків із бюджету визначають суть фінансів німецькі вчені Н. Цімерман і К. Хенке [2, с. 19]. Вітчизняні вчені-економісти В.Д. Базилевич та Л.О. Баластрин розглядають державні фінанси як складову частину фінансової системи і трактують як «систему грошових фондів, зосереджених в руках держави і призначених для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються» [3, с. 10]. Як «…сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та обміном, розподілом і перерозподілом вартості, створеної на основі їх використання, валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства», розглядає державні фінанси відомий в Україні економіст В.М. Опарін [4, с. 5]. На відміну від деяких вітчизняних економістів, автори «Фінансового словника» розглядають державні фінанси ширше: як складову фінансової системи, її центральну ланку, через яку держава здійснює вплив як на економічний, так і на соціальний розвиток країни [5, с. 465].
Головне призначення державних фінансів – через різноманітні фінансові інституції забезпечувати успішний економічний та соціальний розвиток держави.
Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий механізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кожним громадянином.
Список використаних джерел:
1. Годме П.М. Финансовое право / пер. и вступ. статья д-ра юрид. наук, проф. Р.О. Халфиной. – М.: Изд-во «Прогресс», 1978. – 429 с.
2. Zimerman H. Wassenschaft / H. Zimerman, К. Нenke // Munchen-Vahlen, 1981. – 319 s.
3. Базилевич В.Д. Державні фінанси: навч. посібн. / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрин. – К.: Вид-во «Атіка», 2001. – 356 c.
4. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): навч. посібн. / В.М. Опарін. – Вид. 2-ге, [пе- рероб. та доп. ]. – К.: Вид-во КНЕУ, 2001. – 240 с.
5. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк,
Т.С. Смовженко. – Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. – К.: Т-во «Знання», КОО; Львів: Вид-во ЛБІ НБУ, 2002. – 566 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter