Економіко – математичне моделювання (ЕММ) – це універсальний інструмент для дослідження та аналізу явищ та процесів виробничого характеру. Для того, щоб діяльність підприємств була більш ефективнішою необхідно більш ретельне вивчення та дослідження економічного аналізу, зокрема застосування разноманітних математичних методів. Основними причинами швидкого поширення методів економіко – математичного моделювання є різке удосконалення сучасної економічної практики, викликане високим рівнем розвитку виробництва, зростанням темпів науково – технічного прогресу, вимогами підвищення ефективності використання природних ресурсів. Головні причини стрімкого розповсюдження методів ЕММ – це дуже швидке вдосконалення економічної практики сьогодення, що викликано достатньо високим ступенем розвитку виробництва; підвищення темпів науково-технічного прогресу (НТП). Економіко-математична модель - це економічна абстракція, яка виражається у вигляді математичних термінів, її логічна структура визначається не лише об'єктивними властивостями предметами опису, але й суб'єктивними цільовими чинниками дослідження. Таким чином виникає можливість віднайти оптимальний варіант управлінського рішення, а це в свою чергу дає можливість забезпечити розвиток ситуації для ефективного досягнення мети.[1]
Практичниі завдання ЕММ:
•Провести економічний прогноз
• Сформувати управлінські рішення на всіх рівнях управління
• Проаналізувати економічних об’єктів
У залежності від типу завдання, існують такі способи використання економіко - математичного моделювання:
• здійснення кількісного аналізу власного виробництва і використання виробничих потужностей на основі балансових матричних математичних моделей;
• прогнозування оптимальної поведінки на ринках виробничих ресурсів та виробленої продукції.
• моделювання матеріально-технічного забезпечення, оптимізація транспортно-економічних зв'язків і рівня запасів;
• розробка моделей, які використовуються як інструмент узгодження та оптимізації планових рішень;
Щоб діяльність підприємство була ефективною треба за умов мінімізації витрат на ресурси матеріальні максимізувати задоволення від потреби у них. Після реалізації економіко-математичної моделі формування ресурсів матеріальних обирається варіант за яким придбаються ці ж ресурси для виробничих потреб при мінімальних витратах на купівлю та транспортування. При цьому береться до уваги необхідність забезпечення потрібної на певний час підприємству кількості різних видів матеріалів і враховується наявний обсяг та витрати на транспортування кожного виду матеріалу від постачальників.[2]
Список використаних джерел:
1. Економіко-математичне моделювання: Навчальний посібник / За ред. О. Т. Іващука. – Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2008. – 704 с.
2. Куліков Петро Мусійович. Економіко-математичне моделювання фінансового стану підприємства : навч. посіб. / П.Куліков, Г.Іващенко ; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. - Харків : Інжек, 2009. - 151 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter