Питання розвитку та поширення економічного знання особливо гостро постають в часи інституціональних змін в суспільстві та трансформаційних процесів в господарстві. Цілісний розвиток національної освітньої системи в просторі та часі має орієнтуватись на історичні особливості формування її економічної складової, поглиблюючи позитивні аспекти та нівелюючи негативні.
Різні країни та регіони неоднозначно реагують на трансформаційні виклики, демонструючи при цьому сильну залежність від культури. «Вибір цінностей, здійснюваний суспільством, справляє величезний вплив на те, якою буде відповідь суспільства на трансформацію, - стверджує сучасний американський дослідник Д. Бьорч. - Тому кожне суспільство повинне виробити свою власну реакцію, і спроба впровадження моделі, що склалася в межах іншого суспільства, стане серйозною помилкою» [1, с. 12]. У світлі цього постулату, стає зрозумілішою актуальність обраної теми дослідження, що підтверджує необхідність підвищення якості економічної освіти в сучасній Україні для вироблення ефективної моделі національного розвитку з розумінням ретроспективних основ її формування в розрізі різних часових періодів.
Серед українських дослідників загальні теоретико-методологічні засади та історичні аспекти розвитку просвітньо-економічного знання поглиблюють такі відомі українські вчені, як В. Андрущенко, О. Вербова, В. Вісин, З. Гіптерс, С. Злупко, І. Зуляк, В. Кремень, К. Кондратюк, В. Кушерець, І. Потапюк, Л. Потапюк та ін.
Метою даного дослідження є визначення місця і ролі різних інституцій у розвитку економічної освіти в західній Україні періоду другої половини ХІХ - початку ХХ століття.
На західноукраїнських землях історія економічної освіти (друга половина ХІХ - початок ХХ століття), як наголошують Л. та І. Потапюк, характеризувалась зародженням і традиціями громадівської самодопомоги в побуті українського народу, виникненням перших споживчих товариств, кредитових спілок, кооперативного руху, їхньої боротьби з лихварством і темнотою [2, с. 6].
Досліджуваний період був важливим прогресивним етапом у розвитку господарства краю, зокрема скасування кріпосного права та побудовою системи відносин на ринкових засадах, що у свою чергу потребувало інтенсивності економічної освіти. Інституційну основу розвитку економічної освіти населення західноукраїнського краю підсилювали створені у 1868 році «Просвіта» та у 1881 році - «Рідна школа». Дані інституції, хоч і мали більшою мірою культурно-просвітницьке спрямування, підсилюючи мету об’єднання українських земель «від Карпат до Кубані», проте їх діяльність була важливою з позицій формування певного світоглядного рівня населення, вкрай потрібного для розуміння необхідності економічних знань, пріоритетів та економічного розвитку західноукраїнських земель.
Особливо значимою була «Просвіта», яка активно здійснювала економічну діяльність, інтенсивно пропагуючи кооперацію [2, с. 10] та стала одним з головних осередків освітньо-господарського життя.
У кінці 1908 року, як зазначає І. Зуляк, нараховувалося 227 господарських товариств, підтриманих «Просвітою», в тому числі 168 кредитних, 21 торговельних, 10 промислових, 10 рільничо-господарських, 9 молочарських та 9 інших типів [3, с. 153].
Особливу роль у розвитку економічної освіти того часу відігравав інституціональний «конгломерат» - «Ревізійний Союз Українських Кооперативів» (РСУК), до складу якого входили: «Народна Торгівля», «Сільський Господар», «Маслосоюз», «Центросоюз», «Центробанк» та ін. Їхня діяльність мала як прямий, так і опосередкований вплив на розвиток економічної освіти на західноукраїнських землях, розвиваючи фахове шкільництво у бурсах, торгівельних школах. Таким чином, з одного боку, відбувався процес формування фінансово-економічної грамотності населення, розвивалася освітня інфраструктура, що відкривало доступ до економічних знань навіть малограмотному населенню, з можливістю його застосування у власній господарській діяльності, а з другого - мало інституціональне значення, засвідчуючи спроможність населення до самоорганізації, розвитку й адаптації щодо прогресивних викликів.
Висока інституційна організація розвитку економічної освіти на західноукраїнських землях вилилась у проведення 1909 року Першого Всеукраїнського просвітньо-економічного конгресу, основним організатором якого було товариство «Просвіта». Як пише І. Зуляк, основним завданням цієї наради було критичне осмислення й оцінка результатів діяльності та знаходження шляхів і методів поліпшення економічного стану українського селянства. Участь у конгресі всіх верств населення свідчила про заінтересованість змінити існуючі соціально-економічні порядки на селі, що сприяло б значному піднесенню економіки Східної Галичини та, відповідно, зростанню матеріального добробуту українців [3, с. 157-158]. Така подія підкреслювала достатньо високий рівень не тільки організації економічної освіти, але й вміння вчених та громадських діячів позиціонувати господарський потенціал західноукраїнських земель як активного економічного агента європейського масштабу.
Отже, особливу роль у процесах формування та становлення економічної освіти на західноукраїнських землях другої половини ХІХ - першої половини ХХ століття відігравали різні інституції, які об’єднували інтелектуальну еліту краю. Актуальними до нині залишаються підходи до формування системи професійного шкільництва і позашкільної практики, насамперед з погляду ретельного дослідження та розуміння причин і можливостей самоорганізації задля захисту національних інтересів, а також ринкової трансформації соціально-економічних відносин в Україні.
Список використаних джерел:
1. Современные классики теории предпринимательства. Лауреаты Международной премии за вклад в исследования предпринимательства и малого бизнеса (1996 - 2010) / пер. с англ. ; под науч. ред. А. Ю. Чепуренко. - М. : Изд-во Высшей шк. экономики, 2013. - 526 с.
2. Потапюк Л. М. Становлення економічної освіти на прикладі діяльності західноукраїнських громад (кінець XIX - початок ХХ століття) / Л. М. Потапюк, І. П. Потапюк // Економічний форум. - 2015. - № 2. - С. 5-12.
3. Зуляк І. Роль «Просвіти» у поширенні економічних знань у східній Галичині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Іван Зуляк // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 19 : «Просвіта» - оберіг незалежності та соборності України / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича HAH України. Відп. ред. Ярослав Ісаєвич, упоряд. : Феодосій Стеблій, Володимир Пашук. - Львів, 2010. - 784 с. - С. 151-159.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter