Наразі Україна, слідуючи світовим тенденціям, вступила в новий, інформаційний період розвитку національної економіки. За таких умов найбільшим фактором успіху та, відповідно, найціннішим ресурсом стає можливість ефективно обробляти великі масиви та потоки інформації. Фінанси, торгівля, транспорт, туризм, медицина та інші сфери вже не можуть існувати без високого рівня інформатизації[1].
Організації здійснюють пошук оптимальних способів отримання корисної та релевантної інформації з масиву даних, які, завдяки технічним можливостям сучасного інформаційного простору, постійно генеруються та накопичуються. Інструментарій BigData дозволяє не просто знаходити приховані закономірності, тенденції та взаємозв’язки, але й отримувати інформацію в режимі реального часу і, в результаті, оперативно приймати правильні управлінські рішення [2]. Впровадження технологій BigData у глобальний економічний простір породило виникнення терміну «Data-Driven-економіка», або «економіка даних»[3]. Управління на основі аналізу об’єктивних даних, автоматизації значної кількості процесів змінює економіку країни, підносить її на якісно новий рівень, дозволяючи підвищувати ефективність системи виробництва та управління й краще задовольняти суспільні потреби.
До основних завдань у рамках національної економіки, які можуть бути вирішені за допомогою інтелектуального аналізу даних. належать: створення прозорої системи збору податків та підвищення рівня її регулювання; створення моделей прогнозування стану економіки, демографічної ситуації та змін суспільних настроїв; підвищення якості надання різноманітних послуг (у тому числі комунальних) населенню; більш раціональний розподіл бюджетних коштів; виявлення пріоритетних напрямків державного фінансування; моніторинг стану національних меншин; аналіз та автоматична обробка скарг громадян; розвиток транспортної мережі та управління нею з урахуванням прогнозованої завантаженості трас та аналізу переміщення населення для планування міської інфраструктури; моніторинг публічних осіб та громадських ініціатив в інтернеті та багато інших завдань [3, 4].
Так, наприклад, уряду Філіппін, завдяки рішенням інтелектуальної аналітики накопичуваних даних, вдається скорочувати дефіцит федерального бюджету та оптимізувати збір податків. У Гонконгу BigData успішно застосовується для обробки скарг громадян та попередження суспільного невдоволення. «Розумні» рішення для вирішення проблем національної економіки вже впроваджені в таких країнах, як США, Південна Корея, Австралія, Сінгапур, Швеція, Бельгія, Франція та ін. [4].
Україна теж має значний потенціал реалізації можливостей, які стають доступними завдяки інтелектуальній аналітиці. Компанії, державні установи акумулювали великі обсяги даних про ринки, клієнтів, різноманітні проекти, обладнання тощо. Їх обробка та інтелектуальний аналіз дозволять державним установам отримувати цінну інформацію про громадян та бізнес-сектор, своєчасно виявляти певні тенденції в економіці, оптимізувати витрати на здійснення державного управління та, відповідно, розробляти більш обґрунтовані рішення. Проте, незабезпеченість організацій необхідним програмним забезпеченням, яке здатне швидко обробляти, інтегрувати та візуалізувати дані різних форматів, стримує країну від комплексної інформатизації національної економіки. Іншими обмеженнями застосування BigData для українських організацій є висока вартість програмних продуктів та їх впровадження у процеси діяльності; відсутність достатнього рівня захисту даних і водночас правові обмеження на використання особистих даних; недостатня кількість кадрів необхідної кваліфікації для обслуговування системи економіки даних; складність інтеграції сховищ даних з чинними системами в управлінні національною економікою[3].
Однак, орієнтованість України на європейські стандарти та цінності стимулює державу до реалізації концепції економіки даних. Отже, сьогодні особливо необхідними є інвестиції у впровадження даних рішень на всіх рівнях економічної системи країни. Це, безумовно, сприятиме позитивним економічним зрушенням в Україні та визнанню її як гідного члена європейського суспільства.
Список використаних джерел:
1. Espinel V. A. The digital economy: what is it and how will it transform our lives? [Електронний ресурс] / Victoria A. Espinel // World Economic Forum. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.weforum.org/agenda/2016/11/the-digital-economy-what-is-it-and-how-will-it-transform-our-lives/.
2. Green J. BigData: The Key to Economic Development? [Електронний ресурс] / Josh Green // Wired. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wired.com/insights/2013/03/big-data-the-key-to-economic-development/.
3. Белозубенко В. С. BigData в современной экономике: направления и проблемы использования / В. С. Белозубенко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Структурні зміни у суспільстві та економіці під впливом комунікацій та інформації», (м. Полтава, 12–13 травня 2016 року) / за ред. М. В. Макарової. – Полтава : ПУЕТ, 2016. – С. 138-140.
4. Костецкий Р. Как BigData может спасти экономику Украины [Електронний ресурс] / Руслан Костецкий // delo.ua. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://delo.ua/tech/kak-big-data-mozhet-spasti-ekonomiku-ukrainy-237864/?supdated_new=1495393970.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter