Сільськогосподарське виробництво завжди вважалося особливою сферою підприємницької діяльності у силу наявності особливих ресурсів: землі та живих організмів. При цьому, невизначеність впливу природних факторів та сезонність виробництва впливають на оцінку означених ресурсів. Саме в системі бухгалтерського обліку необхідно чітко визначити вартість біологічних активів та відповісти на запити користувачів обліково-аналітичної інформації.
З 1 січня 2003 року прийнято до практичного використання міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «Сільське господарство». Відповідно, з 1 січня 2007 року в Україні набрало чинності Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО) 30 «Біологічні активи».
Біологічний актив – тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди [1].
Проблеми обліку та оцінки біологічних активів тваринництва знаходять своє відображення в багатьох наукових публікаціях. Теоретичні та методологічні засади бухгалтерського обліку та оцінки біологічних активів тваринництва досліджували провідні вітчизняні і зарубіжні вчені-економісти: Л.В. Гуцаленко, М.Я. Дем’яненко, В. М. Жук, Г.Г. Кирейцев, В.Г. Лінник, Л.І. Лавріненко, М.Ф. Огійчук, В.М. Пархоменко, Л.К. Сук та інші.
Однак у більшості наукових праць мало уваги приділено саме аспектам оцінки біологічних активів тваринництва за справедливою вартістю у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств. Це свідчить про актуальність теми, що зумовило вибір напряму дослідження в науковому і практичному аспектах [2].
В П(С)БО 30 «Біологічні активи» вказується застосування справедливої вартості при оцінці активів, а у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 4) визначено, що пріоритетною є оцінка біологічних активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання – принцип історичної (фактичної) собівартості [3].
Визначення справедливої вартості можна знайти у пункті 4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств». Згідно з яким, «справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами» [4].
Погоджуємось із думкою Л. С. Голотюка, що «використання справедливої вартості для оцінки активів підприємства сприяє реальнішому відображенню їх вартості в балансі, що дає можливість об’єктивніше проводити аналіз структури майна підприємств. Єдині підходи відображення вартості активів дають можливість порівнювати показники фінансової звітності різних підприємств. Враховуючи ці позитивні сторони справедливої вартості порівняно з фактичною собівартістю, багато країн з розвинутою економікою використовували її для оцінки продуктивних тварин, сільськогосподарської продукції при складанні фінансової звітності ще до введення в дію міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 41 «Сільське господарство» у 2003 р. Незважаючи на позитивні результати використання справедливої вартості для оцінки біологічних активів, досить спірним, на нашу думку, є порядок відображення в обліку фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності. Відповідно до вимог П(С)БО 30 у фінансовий результат від основної діяльності підприємства крім фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції та біологічних активів, як запасів, включаються також фінансові результати від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів і фінансові результати від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю. Таким чином, при перевищенні справедливої вартості над фактичною собівартістю на підприємстві виникає «віртуальний» дохід, виникнення якого суперечить принципам історичної (фактичної) собівартості та обачності, зафіксованим у Законі про бухгалтерський облік і звітність в Україні. У зв’язку з цим методично неправильним, на нашу думку, є порядок відображення доходів від оцінки біологічних активів за справедливою вартістю на рахунку 71 «Інший операційний дохід» з наступним віднесенням на рахунок 79 «Фінансові результати» і рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» [5]. Більш правильним було б такі доходи відображувати на окремому рахунку, який можна назвати «Дохід від оцінки біологічних активів тваринництва за справедливою вартістю»[2].
Фактично в Україні немає біржі, ціни якої можна було б брати за основу (як при встановленні курсу національної валюти НБУ) при визначенні справедливості біологічних активів. Альтернативою витупає можливість скористатись послугами оцінщиків.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб’єктами оціночної діяльності є:
- «суб'єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі»[6].
Оцінки справедливої вартості біологічних активів має відповідати критерію об’єктивності, адже це впливатиме на якісні показники фінансової звітності сільськогосподарських підприємств України. А методика є предметом подальших наукових досліджень.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-05.
2. Голотюк Л. С. Проблеми оцінки біологічних активів тваринництва за справедливою вартістю в сільськогосподарських підприємствах. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3699.
3. Гузар Б.С. Теоретичні і практичні проблеми оцінки біологічних активів за справедливою вартістю. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України. 2009. №5. С. 99-101.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств» від 07.07.1999 № 163. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0499-99.
5. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 р. № 1315. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MF06097.html/.
6. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України. Прийнятий Верховною Радою України 12.07.2001 № 2658-III. (Редакція від 16.01.2016).Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Economics/59940.doc.htm.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter