Малий бізнес є невід’ємною складовою конкурентоспроможного розвитку економіки країни, адже саме завдяки йому забезпечується конкурентне середовище підприємництва, постійно створюються нові робочі місця, зменшується рівень безробіття, відбувається насичення ринку різноманітними товарами та послугами. Саме тому в умовах економічної кризи в Україні є дуже важливим розвиток малого бізнесу, тому що саме він є основою економічного зростання.
Згідно із розділом 5 Закону України від 22.03.2012 №4618-17«Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» суб’єктами малого підприємництва є:
• фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
• юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України [1].
Малий бізнес складає основу дрібнотоварного виробництва; визначаєтемпи економічного росту, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, ступінь демократизації суспільства; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку товарами та послугами, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; характеризується високою мобільністю, раціональними формами управління; формуєсоціальний прошарок підприємців-власників, основу середнього класу; сприяєпослабленню монополізму, розвитку конкуренції[5].
У структурі вітчизняного підприємництва за даними Державної служби статистики України за 2015 рік спостерігається значна частка малого бізнесу, а саме фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) – суб’єктів малого підприємництва. Структуру суб’єктів господарювання та розподіл за їх розміром подано на рисунках 1 та 2.
Якщо розглядати структуру підприємств та ФОПів окремо, то можна побачити таку картину: серед підприємств – 95,45% займає малий бізнес, 4,43% - середній бізнес та всього лише 0,12% - великий бізнес; серед ФОПів – 99,98% займає малий бізнес та лише 0,02% - середній бізнес. Якщо порівнювати структуру саме малого бізнесу, то встановлено, що малі підприємства складають 16,74%, а ФОПі – 83,26%.
Щоб охарактеризувати стан малого бізнесу в Україні, потрібно перш за все проаналізувати його в динаміці та порівняти дані. На рис.3 подано кількість суб’єктів господарювання малого бізнесу за період з 2010 по 2015 роки.
У 2015 році кількість ФОП порівняно з 2014 роком збільшилась на 2,5%, а порівняно з 2010 роком зменшилась на 9,65%. Кількість малих підприємств у 2015 році порівняно з 2014 роком збільшилась на 0,99%, а порівняно з 2010 роком зменшилась на 8,24%.
Основними проблемами розвитку малого бізнесу є:
- надмірний податковий тиск;
- відсутність забезпечення необхідної нормативно-правової бази щодо розвитку малого бізнесу;
- відсутність необхідного управлінського персоналу з відповідними знаннями та кваліфікацією;
- складність в отриманні кредитів;
- незадовільний інвестиційний клімат у країні;
- обмеженість чи повна відсутність матеріально-технічних ресурсів через відсутність стартового капіталу для ведення бізнесу;
- наявність кризи на ринку, а отже і проблеми зі збутом продукції на внутрішньому ринку.
Для подолання цих проблем потрібно вжити таких заходів:
• створення відповідної нормативно-правової бази;
• систематизація нормативно-правової бази щодо чинної системи оподаткування доходів суб'єктів малого і середнього бізнесу [3];
• покращення інформаційного забезпечення малих підприємців [4];
• фінансування державою пріоритетних напрямів розвитку малого бізнесу;
• сприяння кооперації підприємств малого бізнесу для впровадження інноваційних технологій та розширення виробничих можливостей;
• підвищення кваліфікації управлінського персоналу, а також набуття ним зарубіжного досвіду, здійснення підготовки та перепідготовки кадрів;
• спрощення механізму реєстрації суб’єктів господарювання тощо.
Отже, малий бізнес має велике значення для економіки країни і потрібно вжити всіх можливих заходів, щоб створити таке середовище, в якому він буде розвиватись, адже, на мою думку, саме він допоможе Україні вийти з кризового стану, зменшити інфляцію та безробіття та перш за все покращити загальний добробут суспільства.
Список використаних джерел:
1. Конституція України. Закон України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" № 4618-VI від 22.03.2012// Офіційний вісник України. – 2012. – №30.
2. Показники структурної статистики по суб’єктах господарювання з розподілом за їх розмірами[Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. – Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua/.
3. Вернік В.М.Проблеми та перспективи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні [Електронний ресурс] / І.М. Цуркан, В.М.Вернік. – 2010. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/.
4. Тимченко О.І. Проблеми та перспективи розвитку малого підприємництва в регіонах України [Електронний ресурс] / О.І.Тимченко // Ефективна економіка. – 26.05.2015. – №6. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/.
5. Проблеми становлення та особливості розвитку малого бізнесу [Електронний ресурс] //Аграрний сектор України. – Режим доступу: http://agroua.net/.
____________________________
Науковий керівник: Кутаренко Наталія Ярославівна, кандидат економічних наук, асистент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter