Під час настання кризи на підприємстві перед власниками постає вирішення дуже непростої проблеми: як вивести бізнес з ситуації, що склалася, та у майбутньому не допустити помилок своєї діяльності щодо функціонування підприємства. Важливо мати вміння і можливості передбачити кризу, що наступає, бути готовим до неї і готовим подолати її наслідки. Це обумовлює важливість антикризового управління у діяльності кожного підприємства.
Основна роль в системі антикризового управління відводиться широкому використанню механізмів фінансової стабілізації. Це пов’язано з тим, що успішне застосування цих механізмів дозволяє не тільки зняти фінансовий стрес загрози банкрутства, а й значною мірою позбавити підприємство від залежності використання позикового капіталу, прискорити темпи його економічного розвитку [1].
Серед основних інструментів антикризового управління підприємством можна виділити стабілізаційну програму. Сутність стабілізаційної програми полягає в маневруванні коштами з ціллю зменшення різниці між їх надходженням та витрачанням[2]. У стабілізаційну програму повинен входити комплекс заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності підприємства, таких як:
- оптимізація організаційної структури та складу витрат;
- управління асортиментом і ціноутворенням;
- управління оборотним капіталом (дебіторська заборгованість, запаси, грошові кошти, ліквідні цінні папери, поточні пасиви);
- оптимізація чисельності персоналу (скорочення персоналу);
- оптимізація системи матеріального стимулювання;
- реструктуризація та оптимізація активів і зобов'язань і т.д.
Перш ніж займатися розробкою стабілізаційної програми, необхідно провести детальний аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства і оцінити можливість настання банкрутства.
На сьогоднішній день існує безліч як західних, так і вітчизняних моделей прогнозування банкрутства підприємств. В якості вихідних даних у всіх моделях використовуються значення бухгалтерського балансу (Звіт про фінансовий стан, Форма №1) й«Звіту про фінансові результати» (Звіт про сукупний дохід, Форма №2).На прикладі ПМП «Політ» було застосовано різні алгоритми оцінки ризику банкрутства за найбільш відомими моделями (табл. 1).
Таблиця 1
Показники ймовірності банкрутства ПМП «Політ» за 2015-2016 роки
Отже, майже за всіма з цих методик досліджуване підприємство можна признати платоспроможним. Така оцінка відповідає результатам комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності, оптимістичні показники відновлення платоспроможності пояснюються гарною структурою активів підприємства та відсутністю позикових коштів.
Тому для зберігання фінансової рівноваги на підприємстві та зміцнення його фінансового стану у якості головного напрямку стабілізаційної програми може бути рекомендована мобілізація внутрішніх резервів:
- проведення реструктуризації активів підприємства;
- сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;
- перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.
Список використаних джерел:
1. Файнова Н.А. Диагностика банкротства и антикризисное управление на предприятии / Н.А. Файнова // Молодой ученый. – 2013. – № 11. – С. 488-490.
2. Боронос В.Г. Управління фінансовою санацією підприємств: навчальний посібник / В.Г. Боронос, І.Й. Плікус, І.М. Кобушко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 437 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter