Спад виробництва в базових галузях промисловості зумовив істотне скорочення попиту на людські ресурси. Звідси мотивація персоналу підприємств є обов'язковою умовою успішного подолання кризової ситуації. Досягти поставленої мети можна тільки при створенні умов забезпечення кар'єрного і професійного зросту працівників, коли кожен чітко бачить свої перспективи розвитку. Вкладені інвестиції в персонал підприємства при розробці системи розвитку та навчання персоналу, яка відповідає вимогам часу, завжди виправдовують себе.
Перспективним методом підвищення творчого й інтелектуального потенціалу персоналу є коучинг. Останнім часом з'являється все більш робіт стосовно дослідження коучингу, як універсального інструменту, що об'єднує в собі різні методики і техніки, які дають нові можливості впливу на результати діяльності окремих працівників і підприємства в цілому.
Особливе значення мають роботи одного з родоначальників коучингу –Тімоті Голві, який запропонував нову методологію розвитку персоналу і професійного зростання в різних областях діяльності на основі принципів спортивної гри і його послідовника Джона Уітмора, який ввів термін «коучинг». Коучинг в цих роботах розглядається як ефективна технологія управління персоналом і інструмент досягнення цілей [1-3].
У сучасних умовах різноманіття трактування поняття коучингу пов'язане з тим, що коучинг з'явився порівняно нещодавно і є деякі складнощі в його розумінні, як феномена, що працює з внутрішнім світом людини. Так Е.Парслоу визначає, що це система принципів і прийомів, сприяючих розвитку потенціалу особи і групи, спільно працюючих людей, а також що забезпечують максимальне розкриття і ефективну реалізацію цього потенціалу [3].
Останнім часом коучинг набуває все більшої популярності як стиль управління. Це дозволяє створювати середовище, в якому максимально розкривається потенціал персоналу і росте його внутрішня мотивація до праці.
Коучинг можна розглядати також як метод розвитку особистості, оскільки він стимулює розвиток усвідомленості по відношенню не тільки до мети, але і до всіх робочих процесів, сприяє розкриттю і якнайповнішому застосуванню унікальних особистих якостей кожного робітника. Проте, питання застосування коучингу, як сполучної ланки між системою мотивації та системою формування і розвитку персоналу, вивчено недостатньо.
На наш погляд не можна залишати без уваги і той факт, що в якості мотиваційного чинника повинно розглядатися і стиль лідерства на підприємстві, рівень компетентності керівника, який може виступати для підлеглих працівників як коуча, реалізовуючи технології розвитку персоналу, формування корпоративної культури, побудови стратегій.
Коучинг-підхід застосовується до всіх співробітників компанії, але особливо коучинг є необхідним для таких категорій, як: керівники, успішні співробітники, менеджери та працівники, яким необхідні нові навики.
Коучинг як сучасний метод розвитку персоналу і його навчання сприяє не тільки розкриттю внутрішнього потенціалу працівника, але і підвищенню мотивації. В даний час, поза сумнівом, застосування такого підходу актуально.
Список використаних джерел:
1. У.Тимоти Голви. Работа как внутренняя игра: Фокус, обучение, удовольствие и мобильность на рабочем месте / Голви У.Тимоти. Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 252 с.
2. Уитмор Дж. Внутренняя сила лидера: Коучинг как метод управления персоналом /Джон Уитмор. – М.: Альпина Паблишер, 2012. – 309 с.
3. Парслоу Э. Коучинг в обучении: практические методы и техники / Э. Парслоу, М. Рэй. – СПб.: Питер, 2003. – 204 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter