В умовах глобалізаційних процесів економічного простору важливість та актуальність підвищення конкурентоспроможності підприємства та адекватної сучасним реаліям її оцінка залишається основною запорукою його життєдіяльності.
Олієжирова галузь характеризується високою концентрацією виробництва, що позитивно впливає на рівень її ефективності. Понад 70 % загального обсягу продукції комплексу припадає на великі підприємства, а мала переробка становить менше 2 %.
Водночас, незважаючи на економічну привабливість і великий потенціал, динамічному розвитку комплексу перешкоджає нестабільність виробництва олійного насіння, що може призвести до послаблення позицій вітчизняної олієжирової галузі на зовнішніх продовольчих ринках. Соняшник – друга за популярністю культура після пшениці. Його вирощують більше 40% сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, на які припадає до 80% всього валового збору. Господарства населення забезпечують виробництво цієї культури на рівні 20 %.
Важливим елементом при оцінюванні рівня конкурентоспроможності переробних підприємств в АПК є аналіз споживчого ринку олієжирової продукції. З цією метою нами проведено маркетингові дослідження в Південному регіоні (Херсонська, Миколаївська та Запорізька області). Так, згідно анкетування було опитано 950 чоловік різного віку та достатку і було виявлено таку загальну тенденцію – споживачі віддають перевагу соняшниковій олії порівняно з іншими видами рослинних олій.
Більшість з опитаних респондентів регулярно купує соняшникову олію - 88%. Частка кукурудзяної становить – 6%, оливкової – 4% та соєвої олії становить - 2% (рис 1).
Рис.1. Переваги у споживанні олії
Основну роль зіграли національні традиції української кухні. Оливкова олія дорожча, і значно перевищує ціну соняшникової олії, але корисних властивостей цього продукту набагато більше. Тому 19% респондентів іноді купують оливкову олію, 25% - кукурудзяну і 12% - соєву.
Лідером виявилася олія «Олейна» (позначилася масивна рекламна кампанія). На другому місці торгова марка «Чумак», яку в своїх відповідях назвало 55% опитаних. Згадки наступних марок йдуть з великим розривом від лідерів: наприклад, масло «Гурман» згадали лише 9%.
Серед споживачів 63% опитаних вважають більш приємною на смак рафіновану олію, обирають через відсутність запаху і смаку, а також за те, що воно не пригорає при смаженні. Нерафіновану олію використовують, якщо хочуть відчути традиційний смак деяких страв, присмак масла для яких вважається невід’ємним атрибутом.
На ринках більше купують нерафіновану олію, а в супермаркетах навпаки – рафіновану (в 3 рази частіше). У магазинах типу cash & carry - мінімальний відсоток покупки нерафінованої олії. Багато хто з респондентів вважає: нерафінована олія продається тільки на розлив.
У ході дослідження були виявлені основні фактори впливу при виборі рослинної олії. При шести варіантах відповідей на перше місце респонденти поставили високу якість продукту. Також однією з важливих якостей рослинної олії респонденти вважають корисність для здоров’я і гарний смак.
Незважаючи на ціну, респонденти готові купувати продукт, що має вищезгадані властивості. Постійна наявність у продажі і популярність тої чи іншої марки виявилися найменш важливими факторами в порівнянні з перерахованими вище.
Покупці схильні недооцінювати популярність і «розкрученість» марки, так як більше купують саме те, що знають найкраще. Також було виявлено пріоритети в частоті і кількості одноразової покупки (рис.2).
Рис. 2. Частота покупки рослинного масла
Більшість респондентів купують упаковку ємністю 1 літр, а найбільша частота покупки складає 1 раз на 2 тижні (рис.3).
Рис. 3. Об’єми покупки
Таким чином, можна стверджувати, що українські споживачі при виборі рослинної олії достатньо обізнані про присутність на ринку різних торгових марок, сприйнятливі до реклами і піклуються про корисність продуктів, які вживають в їжу. Це необхідно взяти до уваги при оцінюванні рівня конкурентоспроможності переробних підприємств, а також удосконаленні механізму його підвищення, щоб найбільш повно задовольнити запити споживачів і як наслідок - підвищити власні прибутки.
__________________________
Науковий керівник: Череп А.В., доктор економічних наук, професор, Запорізький національний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter