В наш час, у період переходу до ринкової економіки, а також її покращення, розвиток підприємств в Україні потребує додаткової уваги. Регулювання внутрішнього середовища на підприємствах повинно проводитись не тільки керуючими органами фірми, але й державою. Відновлення та посилення нормативного регулювання фінансів підприємств з метою уникнення їх банкрутства є на сьогодні актуальним завданням.
Проблематикою розвитку підприємств в Україні, дослідженням фінансової стабільності підприємств займались такі вчені як Жук І.Л., Неживець О.М., Бєлік Ю.В., Неживець О.М., Карлін М.І., Кошембар Л.О., Кравцова Т., Кравцова Т.М., Лазар В.Л., Ластовецький А., Онищенко В., Покатаєва О., Саваріна О., Селезень С.В. та інші. Але залишається відкритим питання саме вивчення окремих конкретних методів державного регулювання фінансів підприємств.
Державне регулювання в ринкових умовах являє собою законодавчо оформлену систему зовнішнього впливу на фінанси підприємств. Воно визначає порядок утворення, розподілу і використання централізованих фондів фінансових ресурсів, які служать одним із джерел фінансування підприємств. Фінанси підприємств служать головним інструментом державного регулювання економіки. З їхньою допомогою здійснюється регулювання відтворення виробленого продукту.
Ринкова економіка значно посилює роль фінансів підприємства в забезпеченні високої ефективності виробництва. В умовах жорсткої конкуренції і широкої фінансової незалежності суб’єктів господарювання будують свою діяльність на основних принципах комерційного розрахунку: саморегулюванні, самофінансуванні, самоокупності. Мета комерційного розрахунку – досягнення максимального прибутку з мінімальними витратами ресурсів і найменшим ризиком[1].
Державний фінансовий контроль являє собою сукупність дій органів державної влади спрямованих на попередження та усунення фінансових правопорушень та неефективного використання державних фінансів[2]. Система регулювання повинна враховувати дію об’єктивних економічних законів, в першу чергу – закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону грошового обігу та ін., гарантувати свободу конкуренції і підприємництва. Але ця свобода повинна мати визначені межі щоб не виникав ринковий хаос і не створювались протиріччя між інтересами підприємств і інтересами суспільства, держави. Тому система регулювання повинна поширюватись на всі ланки фінансів підприємств. Мова йде, по-перше, про цілеспрямоване регулювання фінансових потоків підприємства для реалізації його зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин, по-друге, про регулювання процесів створення і використання грошових фондів для забезпечення господарської діяльності підприємства, розрахунків за зобов’язаннями та інших цілей.
Основними напрямками державного регулювання фінансової діяльності підприємств є: податкова система, ціноутворення, зовнішньоекономічна діяльність, грошовий обіг, кредитування, форми платежів і розрахунків, організація обігу цінних паперів, бюджетне фінансування, склад і компетенція органів державного управління у вирішенні фінансових питань, державні гарантії, ліцензування окремих видів діяльності.
Всім відомо, що головним методом збільшення державного бюджету є податки, які сплачуються і громадянами, і підприємствами. Але держава не в силах достатньо контролювати підприємства, і існують декілька способів втекти від сплати податків. На мою думку, держава повинна створити стабільну нормативно-правову базу контролю фінансів підприємств, з адекватними умовами для ведення українського бізнесу. З метою створення режиму максимального сприяння для розвитку бізнесу передбачається обмежити повноваження і функції контролюючих органів, порядок і спростити порядок ліцензування видів діяльності, розробити закон про реорганізацію та ліквідацію юридичних осіб, що забезпечує захист прав кредиторів, власників підприємств і організацій.
Отже, держане регулювання підприємств відіграє значну роль у розвитку країни. Ринкова економіка значно посилює роль фінансів підприємства в забезпеченні високої ефективності виробництва. Я вважаю, що в умовах стабільності, держава повинна зменшувати тиск на підприємства, а в умовах кризи – посилювати свій вплив, шляхом кредитування, податків та іншими методами.
Список використаних джерел:
1. Мельник Ю.А. Державне регулювання фінансів підприємств. – [Електронний ресурс] / Ю.А. Мельник // ХІІІ Міжнародна наукова інтернет-конференція «Соціум. Наука. Культура». – Режим доступу: http://intkonf.org/melnik-yua-derzhavne-regulyuvannya-finansiv-pidpriemstv/
2. Хомутенко В.П. Державний аудит як форма фінансового контролю: сутність та інституційні особливості [Електронний ресурс] / В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2011. - № 2. - С. 124-130. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsed_2011_2_22
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter