Глобальні процеси ХХІ ст. знаменуються мобільністю та динамічним розвитком, а інформація стає потужним владним ресурсом. Інформація в сучасному світі вже стала засобом і ціллю повноцінної життєдіяльності та набуває чітких рис реальної влади, яка вплетена в усі сфери функціонування суспільства.
Процеси інформатизації та глобалізації проникли в усі галузі та сфери нашого життя, роблячи їх сучасними та активними учасниками у просторі теперішнього інформаційного суспільства. Достовірне та своєчасне отримання інформації значно впливає на успішне функціонування суб’єктів господарювання в динамічному ринковому середовищі.
Інформація є головною та найважливішою основою всіх логістичних операцій, адже саме вона супроводжує матеріальний потік та є тією ланкою, що поєднує постачання, виробництво і збут.
Інформаційна логістика оперує комплексом економічної інформації в горизонтальному та вертикальному напрямах, з внутрішньою та зовнішньою координацією, та потребує відповідної інфраструктури. Під інформаційною інфраструктурою логістичної системи розуміють сукупність взаємопов'язаних засобів та методів, що забезпечують підготовку інформації, а саме: збір даних та їх первинна обробка, контроль достовірності, зберігання та передача інформації, її оновлення, корегування та презентація [1, c. 198].
Завданням інформаційної логістики є розробка найоптимальніших інформаційних систем та їхнє подальше впровадження з урахуванням особливостей постачання, виробництва та розподілу підприємств за допомогою методів моделювання.
Будь-яка інформаційна система поєднує в собі впорядковані взаємопов’язані елементи (підсистеми) та володіє певною сукупністю інтегративних якостей.
Організація зв'язків між підсистемами логістичних інформаційних систем може істотно відрізнятись від організації традиційних інформаційних систем, оскільки в логістиці інформаційні системи повинні забезпечувати всебічну інтеграцію всіх елементів системи керування матеріальними потоками, їх оперативну й надійну взаємодію [2, c.288].
Логістику можна вважати істотним чинником реалізації заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності виробництва та збуту. У центрі матеріального потоку, яким ефективно керують, повинен перебувати потік інформації, тобто сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичних систем із зовнішнім середовищем та повідомлень необхідних для контролю за логістичними операціями.
Інформація тримає логістичну систему матеріального потоку “відкритою” в розумінні здатності пристосуватися до нових умов. Для забезпечення гнучкої, орієнтованої на споживача, логістичної системи необхідно, щоб фізична система функціонувала паралельно до інформаційної системи. Звідси випливають завдання безпосереднього контролю за рухом матеріальних і товарних потоків, інтеграції до нього тих частин інформаційної системи, котрі здебільшого працюють відособлено [3, c. 608].
Завдяки діяльності інформаційної логістики при обміні постачальницькими даними підвищується ефективність керування запасами. Обмін постачальницькими даними поширюється на ряд фірм — постачальників і транспортних компаній, дозволяє виробнику зменшити витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності повного логістичного ланцюга в торгівлі. Підвищивши її ефективність — торговельна фірма безсумнівно одержує відчутну економію, що поділяється у визначених пропорціях між трьома сторонами: виробником, постачальником і транспортною компанією, компенсуючи витрати на створення і утримання сучасних інформаційних систем, що дозволяють отримувати додатковий прибуток від їхнього використання.
Побудова логістичної інформаційної системи є складним процесом , оскільки вона повинна бути індивідуальною для кожного підприємства з урахуванням певного обсягу покладених на неї завдань. Для раціональної розробки такої системи необхідно своєчасно сформувати модель на рівні підприємства. Для цього потрібна достатня кількість деталізованих даних, які можна отримати лише за допомогою інтегрованої інформаційної системи матеріально-технічного постачання. Інформаційна система тут є важливим компонентом логістичної структури, яка пов'язує її в єдине ціле та призначена для координації постачання, виробництва та збуту.
Отже, аналізуючи визначення інформаційної логістики можна сказати , що даний вид логістики є найбільш актуальним в сучасному просторі розвитку виробничо-господарських процесів, оскільки саме він може принести такі зміни як: скорочення складування, покращене керування запасами, прискорене транспортування, заміна складування готової продукції складуванням сировини та напівфабрикатів та інше. Впровадження сучасного інформаційно-логістичного інструментарію дасть змогу підприємствам реалізувати власні бажання, досягнути успіху та йти в одну ногу з епохою інноваційних інформаційних технологій.
Список використаних джерел:
1. Михійліченко Г. І. Інформаційна та збутова логістика в туризмі: дис. .. канд. екон. наук: 08.06.02. – К.: Київський торговельно-економічний університет, 2001. 2. Смирнов І. Г. Логістика: просторово-територіальний вимір: монографія / І. Г. Смирнов. – К.: Обрії, 2004. – 198 с.
2. Родкина Т.А. Информационная логистика . – М.: Экзамен, 2001. – 288 с.
3. Сергеев В.И., Григорьев М.Н., Уваров С.А. Логистика: информационные системы и технологии: учебно-практ. пособ. – М.: Альфа-Пресс, 2008. – 608 с.
__________________________
Науковий керівник: Олійнич Світлана Іванівна, асистент кафедри маркетингу, товарознавства та комерційної логістики, Чернівецький торговельно-економічний інститут, Київський торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter