На сьогоднішній день слід констатувати недосконалість вітчизняного бюджетного процесу, що призводить до існування численних проблем на всіх його етапах та зумовлює необхідність підвищення його ефективності, зокрема, за рахунок забезпечення наукового-обґрунтованого та ефективного інформаційного супроводу діяльності з управління ним. Організація ефективного інформаційного супроводу діяльності з управління бюджетним процесом, на нашу думку, є доцільною на основі використання стратегічного обліку, що, своєю чергою, зумовлює необхідність обґрунтування концептуальних засад його функціонування й розробки моделі побудови стратегічного обліку в управлінні бюджетним процесом.
При цьому, будь-яка модель спирається на деякі початкові допущення, причина наявності яких у процесі побудові моделі пов’язана з фактором невизначеності, який здійснює вплив як на процес моделювання, так і на власне застосування моделі [3]. Відтак вважаємо, що практичне впровадження моделі стратегічного обліку в управлінні бюджетним процесом – з урахуванням положень наукових праць [2, 4] – має ґрунтуватися на таких допущеннях:
– рівень системності організації стратегічного обліку;
– невизначеність зовнішнього середовища;
– рівень ризику помилок;
– дія зовнішніх чинників і обмежень; рівень достовірності отриманих результатів;
– реалізація інтелектуальних можливостей;
– зміна структури бюджету.
Так, допущення рівню системності організації стратегічного обліку виходить з того, що концепція стратегічного обліку в управлінні бюджетним процесом ґрунтується на відповідній методологічній основі, яка складається з певної кількості елементів, які, разом з наявними між ними взаємозв’язками, утворюють єдину систему стратегічного обліку, оптимальне функціонування якої є не можливим без урахування та ефективної організації кожної з її складових. Системність організації також виходить з того, що стратегічний облік в управлінні бюджетним процесом виступає підсистемою загальної системи управління фінансовою сферою країни, яка, своєю чергою, виступає підсистемою системи управління національною економікою в цілому.
Допущення невизначеності зовнішнього середовища виходить з того, що невизначеність виступає базовою характеристикою сучасного зовнішнього середовища та є функцією кількості інформації, якою володіє суб’єкт управління, і впевненості у вірогідності цієї інформації. Так, якщо інформації, яку надає стратегічний облік, мало або існують сумніви щодо її точності, середовище стає більш невизначеним, ніж у ситуації, коли є релевантна інформація і підстави вважати її вірогідною. Отже, чим більш невизначеним є зовнішнє оточення, тим складніше приймати ефективні стратегічні рішення щодо управління бюджетним процесом [1]
Допущення рівню ризику помилок виходить з того, що під час ухвалення рішень з управління бюджетним процесом можуть бути допущені відповідні помилки, при цьому існує вірогідність, що такі помилки або будуть виявлені невчасно, або ж їх наслідки не будуть своєчасно локалізовані.
Допущення дії зовнішніх чинників і обмежень виходить з існування впливу, зокрема, обмежуючого на бюджетну систему та бюджетний процес різноманітних зовнішніх факторів, що зумовлює необхідність їх врахування при прийнятті управлінських рішень для забезпечення можливості адаптації стратегії управління бюджетною системою та процесом до змін зовнішнього середовища.
Допущення рівню достовірності отриманих результатів виходить з наявного рівню об’єктивності та не спотвореності інформації про реальний стан, поведінку, умови функціонування досліджуваного об’єкта, що виступає обов’язковою умовою розробки стратегічних управлінських рішень в бюджетній сфері, реалізація яких забезпечить досягнення бажаної мети.
Допущення реалізації інтелектуальних можливостей виходить з того, що для максимально ефективної організації стратегічного обліку в управлінні бюджетним процесом має бути забезпечена наявність виконавців відповідної кваліфікації, що мають необхідні знання, вміння, досвід, творчі здібності, здатність до освоєння та використання нових знань.
Допущення зміни структури бюджету виходить з того, що державний бюджет зазнає періодичних змін динаміки та структури доходів й видатків, що зумовлює необхідність обліку таких змін, їх наслідків, факторів, що спричиняють відповідні зміни, та їх врахування при прийнятті стратегічних управлінських рішень .
В цілому вважаємо., що вказані допущення доповнюють концептуальні положення та забезпечують цілісність моделі стратегічного обліку в управлінні бюджетним процесом.
Список використаних джерел:
1. Зовнішнє середовище організації [Електронний ресурс] Фармацевтична енциклопедія. – Режим доступу до ресурсу : http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1610/zovnishnye-seredovishhe-organizacii.
2. Лесняк В.В. Система производных балансовых отчетов как учетно-аналитический механизм стратегической бухгалтерии / В.В. Лесняк // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2006. – № 1. – С. 76–79.
3. Прийняття рішень за результатами моделювання [Електронний ресурс] Вікі-портал Кіровоградського державного педагогічного університету. – Режим доступу до ресурсу : http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Прийняття_рішень_за_результатами_моделювання
4. Чхиквадзе Н.А. Модель управленческого учета материальных и нематериальных бытовых услуг населению / Н.А. Чхиквадзе // Сервис в России и за рубежом. – 2009. – № 1. – С. 230–238.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter