Постіндустріальна економіка вважається економікою послуг і знань. Її найхарактернішим проявом є НТП. Тому не дивно, що краудфандинг виник саме у період її формування [1].
Поняття краудфандингу представляє собою соціальну технологію колективного фінансування, засновану на добровільному інвестуванні (пожертвуваннях) [2].
Краудфандинг є відгалуженням краудсорсингу. Вперше поняття краудсорсинг було використано у 2006 році Джефом Хофі та Марком Робінсоном. Вони трактували його як спільну добровільну участь людей у вирішенні суспільно-важливих питань. Краудфандинг має таке ж значення, але передбачає вкладення коштів у підтримку певного проекту [3, ст.231].
Краудфандинг відрізняється від традиційних способів збору коштів для реалізації проектів. Серед його особливостей можна виділити: 1. Масовість (потрібну суму надає не один інвестор, а велика кількість людей); 2. Мікрофінансування (краудфандинг передбачає, що населення вкладає власні кошти у невеликих обсягах в цікаві їм проекти); 3. Глобальний простір (краудфандинг не знає національних кордонів, за рахунок чого стає частиною світового ринку); 4. Мережевий принцип організації (зв'язок між авторами проектів та інвесторами встановлюється через соціальні мережі); 5. Відсутність посередників (знижується роль банків та інших фінансових установ); 6. Мінімізація ризиків (суми фінансування зазвичай не є великими, тому вкладники не ризикують; до того ж, якщо проект не реалізовується, то зазвичай кошти повертаються вкладникам) [4].
Ще однією досить характерною стороною краудфандингу є те, що початковою його ідеєю є підтримка творчих проектів (кіно, театр, література, реалізація молодих талантів) та стартапів (інноваційна діяльність). Тому краудфандинг може бути як комерційним, так і не комерційним. Інвестори можуть отримати частку прибутку, готовий продукт після реалізації проекту або лише звичайну подяку (наприклад, згадування на сайті). Це все залежить від виду краудфандингу [2].
Сьогодні існує більше 450 краудфандингових платформ по всьому світі. Наприклад, Indiegogo, KickStarter, RocketHub, Boomstarter (в Росії), MaeSens (Білорусь) і тд.
Однією із найвідоміших і найспішніших краудфандингових платформ є американський сайт KickStarter.com. Станом на квітень 2017 року на цій платформі було зібрано 2, 9 млрд доларів і реалізовано 123,4 тис проектів. Його особливістю є правило «все або нічого», тобто проект отримує своє фінансування лише за умови, що збере 100% необхідної суми [5].
В Україні краудфандинг лише починає поширюватись. Краудфандингової платформи як такої ще немає, але є проекти з подібною специфікою. Наприклад, «Українська біржа благодійності» (Фонд Віктора Пінчука), «X-Ideas» від «Nescafe» і сайт «Велика Ідея», на якому працює платформа «Спільнокошт» [1].
Отже, краудфандинг – спосіб соціального фінансування через Інтернет. Він є наслідком формування інформаційно-інноваційної економіки. Головна ідея краудфандингу полягає в колективному фінансуванні проекту на основі відкритого конкурсу в Інтернеті. Україна має усі можливості для впровадження краудфандингової платформи. Це підтверджує ефективність уже реалізованих проектом за кордоном та подібних проектів в Україні.
Список використаних джерел:
1. Марченко О. С. Краудфандинг: соціально-економічний зміст та види / О. С. Марченко // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Економічна теорія та право. – Харків, 2013. – № 4. – С. 26–35.
2. Артамонов В. Коли в Україні з’явиться краудфандинг? [Електронний ресурс] / В. Артамонов // Сайт журналу «Forbes Україна». – Режим доступу: http://forbes.ua/opinions/ 1334049-kogda-v-ukraine-poyavitsya-kraudfanding
3. Хау Дж. Краудсорсинг. Коллективный разум как инструмент развития бизнеса / Джефф Хау; пер. с англ. — М.: Альпина Паблишер, 2012. — 288 с.
4. Что такое краудфандинг [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http:// crowdsourcing.ru/article/what_is_the_crowdfunding
5. Kickstarter Stats. Official website. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.kickstarter.com/help/stats?ref=hello