У сучасному глобалізованому світі чіткі межі, які ще декілька декад тому розділяли зв’язки з громадськістю (PR), пряму рекламу й маркетинг, зникають на очах. Інформаційний шум, докорінна зміна способів передачі й зберігання інформації та кліповий спосіб мислення вимагають пошуку нових, більш ефективних і відповідних потребам часу способів просування товарів і послуг, торгових марок і брендів, яким стають інтегровані маркетингові комунікації.
Інтегровані маркетингові комунікації (ІМК) – комплексний вплив на споживачів, який здійснюється за допомогою декількох каналів й спрямований на створення єдиного унікального образу предмета просування. ІМК дає можливість поступово впливати на усталені цінності й потреби аудиторії та формувати певну думку щодо товару або послуги, зміщуючи в результаті вектори поведінки споживача. Ефективність ІМК посилюється синергією, що виникає за рахунок об’єднання переваг кожного окремого інструменту. Так PR формує довіру й імідж та відповідає за репутаційний менеджмент, реклама безпосередньо спонукає споживачів до покупки, а мерчендайзинг забезпечує якнайшвидшу купівлю.
Важливим для менеджерських і комунікаційних процесів стає питання співвідношення зв’язків з громадськістю й маркетингу. Як показує світова практика, основою й першим кроком освоювання компанією (торговою маркою) ринку стає вибудовування довіри й іміджа компанії, засновані на інформуванні. Усе це може вдатися лише за грамотного застосування інструментарію PR. Міцний зв’язок між паблік рилейшнз та маркетингом обумовлений тим, що вони обидва забезпечують успіх та популярність предмету просування й максимізують прибутки компанії шляхом з’ясування запитів суспільства й розробки засобів їх задоволення.
Фундаментальна задача ІМК полягає у формуванні й підтриманні ринку для збуту товарів і послуг, що їх пропонує компанія. Таким чином, PR-кампанії й комунікації мають стати невід’ємним елементом цієї системи для будь-яких компаній.
Особливого значення зв’язки з громадськістю набувають у наступних випадках:
- вихід принципово нового продукту, про який необхідно проінформувати цільову аудиторію;
- необхідність створення у цільової аудиторії певного образу сприйняття товару й усвідомлення потенційними споживачами проблеми, яку вирішує продукт або послуга, результатом чого, на практиці, стає збільшення роздрібних продажів;
- обмежений бюджет та/або сильна конкуренція у сегменті;
- роз’яснення властивостей складного для розуміння продукту, створення інформаційного тла та паблісіті для подальшого його сприйняття;
- стимулювання інтересу споживачів до продукту або послугу, які вже довгий час існують на ринку;
- створення стійких асоціацій компанії (торгової марки, бренду) з її унікальним представником.
Окрім усього вищезгаданого, саме PR у системі ІМК здатний забезпечити підтримку третьої сторони, а саме журналістів, лідерів думок, незалежних експертів і громадськості, що збільшує рівень довіри до виробника й свідчить про високу якість продукту.
Список використаних джерел:
1. Діброва Т.Г. Маркетингова політика комунікацій: стратегії, вітчизняна практика. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2009. – 320 с.
2. Красюк И.Н. Маркетинговые коммуникации. – М.: ИНФРА-М, 2013. – 272 с.
3. Примак Т.О. Маркетингові комунікації. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.
___________________________________
Науковий керівник: Чубукова Ольга Юріївна, доктор економічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter