Стабільний та довготривалий успіх будь-якого підприємства в першу чергу базується на правильному виборі стратегічної орієнтації керівної ланки, що найкраще розкриває потенціал трудових ресурсів. Для цього як ніколи потрібно правильно визначити пріоритетну мету компанії та як для її досягнення найбільш ефективно використовувати якості і здібності робітників. Якщо своєчасно не зорієнтувати компанію на досягнення довгострокових цілей, то її життєвий цикл може закінчитись повним фіаско. Одним із основних пріоритетних напрямків діяльності кожного підприємства є розробка стратегії. Одні топ-менеджери розробляють потужні стратегії, проте не можуть знайти їм належного практичного застосування. Інші, в свою чергу, створюють посередні стратегії, проте за рахунок своєчасного та блискучого застосування вони мають право на життя. Тому потрібно розуміти, що не завжди детальне вивчення усіх цілей компанії та в подальшому розробка висококласної стратегії не завжди приводить до її вдалого застосування. Необхідно пам’ятати, що фактор розробки стратегії розвитку компанії є ключовим у її процвітання та сталому розвитку.
Зазвичай вітчизняні підприємства користуються внутрішнім досвідом розвитку фірми, не беручи до уваги досвід іноземний, хоча і розуміючи, що основні аспекти стратегії розвитку вітчизняних підприємств мають досить великий перелік недоліків. Значна частина українських підприємств не розробляють ділову стратегію, присвоюючи поняттю більш абстрактне значення, яке не може мати позитивного впливу на ефективність роботи підприємства. А причина ось в чому, проаналізувавши керівний склад у вітчизняних підприємствах бачимо наступне: 85% - люди з вищою або середньою технічною освітою і лише 13% та 2% економічну та гуманітарну освіту відповідно. Проводимо аналогію із США: 2% - технічна освіта, решта, - економічна та юридична.
Проте приклади успішного стратегічного планування можна спостерігати і у нас, скажімо, у фармацевтичній галузі ( ПАТ «Ексімед» наприклад). Керівництво даної компанії за інновації та інноваційне стратегічне планування. Ще одним яскравим прикладом є ПАТ «Концерн Стирол», інноваційне стратегічне планування якого забезпечує стабільні позиції на ринку і впевнено рухатися вперед. Саме інноваційний чинник в стратегічному плануванні дасть змогу ефективно використовувати трудові ресурси, при цьому знижуючи рівень витрат і як наслідок збільшуючи частку прибутку.
З дослідження робимо висновок про те, що українські підприємства в роки складної економічної ситуації велику роль приділяють стратегічному плануванню.
Список використаних джерел:
1. Формування стратегії як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК / Ю.А. Лозовський // Актуал. пробл. економіки. - 2008. - N 3. - С. 84-88. - Бібліогр.: 10 назв. - укp.
2. Шляхи формування ефективної стратегії підприємства / Л.С. Селіверстова // Актуал. пробл. економіки. - 2008. - N 7. - С. 133-136.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter