Продуктова політика банків України зазнала стрімкого розвитку з початком XXI століття. Це було викликано формуванням ринкової економіки в Україні, збільшенням послуг для клієнтів, збільшенням зовнішньоекономічних зв’язків із іншими країнами і т. д. Проте, нинішня ситуація в країні характеризується стрімким погіршенням соціально-економічного становища громадян, зниженням їх платоспроможності та зростанням недовіри населення до банківських установ. Отже, постає необхідність у розгляді ринку банківських послуг України, задля виявлення проблем із якими спираються вітчизняні банки та знаходження можливих напрямів відновлення довіри населення до банківських установ.
Слід зазначити, що ринок банківських послуг України можна поділити на ринок традиційних банківських послуг та нетрадиційних. Основними видами традиційних послуг є депозитні та кредитні. До нетрадиційних послуг відносяться операції з цінними паперами, валютні, лізингові й консалтингові послуги, факторинг, гарантійні, посередницькі та консультаційні послуги.
У сучасних умовах банкам все важче залучати нових клієнтів та зберігати депозитний портфель на безпечному рівні для надійного функціонування банківських установ. Проблема постає в тому, що клієнтам банківських установ дуже важко визначити справжній фінансовий стан банку в якому відкрито його рахунок, або виявити передумови настання стану, коли банк стане неплатоспроможним. Такі показники, як розмір статутного капіталу, строк роботи на банківському ринку не є запорукою стабільної роботи банку та його фінансової стійкості [1, С. 47].
Також в умовах нинішніх подій у банків в значній мірі відсутня можливість фінансування поточної діяльності через брак ресурсів і це викликано тим, що за останні роки банківська система стала залежною від ресурсів міжнародних ринків позик та капіталів. А отже, банкам слід зосередити більшу увагу на традиційних банківських послугах, а саме на залученні депозитів фізичних осіб, які нині залишаються єдиним надійним джерелом ресурсів.
Нинішня політика комерційних банків повинна включати такі заходи: постійний процес модернізації лінійки депозитних продуктів банку (строки, супутні продукти, умови нарахування відсотків); оптимізація технології обслуговування клієнтів (спрощення процедур укладання угод та отримання відсотків); активізація інноваційних процесів (електронні платежі та інтернет-системи); переорієнтування продуктової політики по термінах на які пропонуються банківські продукти та послуги, так як сьогодні клієнти переважно схильні довіряти кошти лише на короткі терміни.
Іншим перспективним напрямком діяльності банківських установ на сьогодні є маніпулювання курсовою складовою депозиту. Банкам слід пропонувати вигідний курс конвертації валют (тобто клієнт вносить гривню на валютний депозит за курсом, який значно нижчий за ринковий).
Ще одним напрямком розвитку продуктової політики банків в нинішніх умовах є використання «гнучкості» окремих параметрів таких як ліквідність, платоспроможність, рентабельність та ін. Найбільш ймовірно, що залучити кошти населення вдасться на вклади з вільним режимом використання грошових коштів, але з високими процентними ставками.
Також слід зауважити, що Національний банк України спричиняє вагомий вплив на формування та зміцнення довіри населення до вітчизняної банківської системи. Це зумовлено тим, що НБУ, у відповідності із Законом України «Про Національний банк України» [2], є особливим центральним органом державного управління, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн та координує діяльність банківської системи в цілому, здійснюючи нагляд за дотриманням банківського законодавства іншими державними та комерційними банківськими установами й маючи повноваження для регулювання їх діяльності.
На сучасному етапі стратегічними напрямами наглядової політики Національного банку на найближчу перспективу повинно бути [3, C. 284]:
1. Поступове впровадження нагляду на основі оцінки ризиків. Це головний напрям стратегії банківського нагляду, який передбачає акцентування нагляду на оцінці всіх істотних ризиків банку та якості управління ними.
2. Підвищення рівня корпоративного управління в банках та відповідності його міжнародним стандартам.
3. Впровадження принципів консолідованого нагляду, що передбачає необхідність розуміння ризиків у широкому аспекті – в масштабах усієї банківської групи, до якої належить банк.
4. Активне ведення роботи щодо запровадження вимог Базеля та ін.
Виконання цих завдань дасть змогу НБУ забезпечити комплексний, безперервний процес розумного банківського нагляду, який у свою чергу посприяє забезпеченню більш високого рівня ринкової дисципліни, прозорості та відкритості інформації у банківському секторі та зміцненню довіри населення до банківських установ.
Отже, зазначені вище напрямки розвитку та удосконалення діяльності банківських установ, а також якість нових стандартів наглядової політики з боку НБУ, їх відповідність сучасним вимогам до стану банківської системи, відповідність потребам її подальшого розвитку, створять передумови поступовому зміцненню довіри населення до банківської системи та стануть тим запобіжником, який, хоча й не повністю знівелює вплив імовірних наступних криз у банківському секторі, то хоча б утримає цей вплив на безпечному для національного ринку капіталу рівні.
Список використаних джерел:
1. Бодня Д. А. Дослідження стану та перспектив розвитку банківської системи україни / Д.А. Бодня, А.О. Поривай // Дванадцяті економіко-правові дискусії : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. – Львів, 2015. – С. 47-51.
2. Закон України № 679-XIV від 20.05.1999 «Про Національний банк України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14
3. Романик О. Р. Вдосконалення банківського нагляду і регулювання діяльності вітчизняних банків відповідно до міжнародних стандартів / О. Р. Романик // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.17. - С. 278-285.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter