Сфера міжнародного інвестування потребує сприятливого середовища для успішного здійснення інвестиційного процесу. Сукупність економічних, політичних, соціальних, організаційних, правових, культурних передумов, що визначають привабливість і доцільність інвестування в ту чи іншу господарську структуру в цілях отримання доходу в майбутньому, створює інвестиційний клімат. Інвестиційний клімат відображає здатність економічної системи до прийому й успішного використання прямиї іноземних інвестицій (ПІІ). Він визначає об'єктивні можливості країни, регіону, конкретного підприємства брати участь в інвестиційному процесі, а також умови майбутньої діяльності іноземних інвесторів щодо вкладень капіталу та отпримання віддачі від нього.
Найчастіше термін "інвестиційний клімат" використовують стосовно конкретної країни з точки зору ступеня сприятливості, що складається в цій країні, по відношенню до іноземних інвестицій, які можуть бути в неї вкладені. На нашу думку, найбільш змістовним і чітким слід вважати визначення інвестиційного клімату держави як сукупності політичних, соціально-економічних, фінансових, культурно-історичних, організаційно-правових і географічних факторів, що притаманні певній країні, і обумовлюють інвестиційну діяльність національних та іноземних інвесторів.
На сьогодні науковці не дійшли згоди щодо загальної класифікації факторів, що впливають на прямі іноземні інвестиції ( табл.1).
Таблиця 1
Класифікації факторів впливу на прямі іноземні інвестиції
Джерело: створено автором на основі даних [2,3,5,8,9]
Приплив прямих іноземних інвестицій В Україні стримує невизначеність навколо військового конфлікту з Росією. Щоб підвищити ймовірність залучення справжнього іноземного капіталу, необхідно усунути значні перешкоди на шляху ПІІ, що існували ще задовго до початку конфлікту. Наслідки збройного конфлікту залежать від його природи, тривалості та масштабу, які часто більш важливі, ніж сам факт війни або її очікування. Так, в Сирії внаслідок кривавої громадянської війни ПІІ взагалі відсутні. В Україні тривалий конфлікт на Сході та загрози цілісності країни призвели до падіння ПІІ вдесятеро, а в Грузії коротка війна з Росією у серпні 2008 року спричинила скорочення надхеджень іноземного капіталу до країни більше ніж в три рази [1].
Збройний конфлікт по-різному впливає на обсяги прямих іноземних інвестицій у різні сектори економіки. Особливо скорочується інвестиції у високотехнологічні виробництва та підприємства з високою часткою маломобільних основних засобів, ризик пошкодження яких високий. Більше страждають також міжнародні інвестори, що націлені на внутрішній ринок країни, зокрема в сферах послуг (крім фінансових та телекомунікаційних) та споживчих товарів тривалого використання.
Нажаль кремих досліджень щодо іноземних інвестицій у країни із «замороженими» або «тліючими» конфліктами немає. Проте ці країни відносять до країн із високим або дуже високим політичним ризиком, що має значний негативний вплив на величину вкладеного какпіталу. Опитування MIGA показало, що політичні ризики[3], разом із макроекономічною нестабільністю, є найважливішим чинником при прийнятті міжнародних інвестиційних рішень у трирічному горизонті.
До основних факторів, що формують інвестиційний клімат, в Україні та впливають на залучення іноземного капіталу, пропонується відносити:
1. організаційно-правовий фактор: (дієва законодавча база).
2. політичний фактор: ( стабільна політична ситуація в країні).
3. економічний фактор: (стан економіки країни; динаміка росту ВВП; розмір внутрішнього та зовнішнього боргів; рівень тіньової економіки).
4. фінансовий фактор: (доходність бюджету; розмір відсоткової ставки за кредитами).
5. міжнародні відносини: (міжнародний рейтинг країни; співпраця з міжнародними організаціями; дотримання норм і правил конвенції та договорів).
6. розвиток ринкової економіки.
Таким чином забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається стратегічно важливим завданням. Від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку й можливість модернізації національної економіки. Поштовхом до нарощування прямих іноземних інвестицій має стати створення сприятливих умов для дії ринкових регуляторів: формування стабільного правового поля, захист прав власності, зниження податкового тиску на підприємства, розвиток системи ринків і ринкових інструментів, розвиток інформаційної інфраструктури ринку.
Список використаних джерел:
1. Аверчук Р. Прямі іноземні інвестиції в Україні: війна і мир [Електронний ресурс] / Р. Аверчук. – Режим доступу: https://voxukraine.org/2017/01/12/investments-in-ukraine-ua/
2. Бланк И.А. Управление инвестициями предприятия / И.А. Бланк.– К. : Ника-Центр, 2003. – 480 с.
3. Воробьев Ю.Н. Инвестирование [учебное пособие] / Воробьев Ю.Н., Воробьева Е.И. – Симферополь : Таврия, 2004. – 340 с.
4. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність [навчальний посібник] / Майорова Т.В. – К. : «Центр навчальної літератури», 2004. – 376 с.
5. Шкурупій О. В. , Гончаренко В. В. , Артеменко І А. та ін. З-78 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб./ За ред. О. В. Шкурупій. — К.: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с.
6. Якименко Е. А. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия/ Е. А. Якименко// Вестник Алтайского государственного аграрного университета – 2009 . – № 11 (61). – С. 117-121
_______________________
Науковий керівник: Єгорова І.Г., кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки, Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter