Основним призначенням фінансового моніторингу є боротьба з відмиванням доходів, отриманими злочинним шляхом. Найбільш уразлива є кредитно-фінансова система України, яка все частіше використовується для легалізації іноземних капіталів, створених злочинних шляхом.
В.В. Сухонос зазначає, що найбільш поширеними способами легалізації злочинних доходів у банківській сфері України є:
• переказ коштів через банківські рахунки за фіктивними договорами;
• отримання в банках коштів з рахунків на фіктивних підставах;
• укладання договорів банківського вкладу;
• здійснення валютообмінних операцій;
• укладання кредитних договорів [1, с. 150].
Виявлення та протидія легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму стали основою спільної та цілеспрямованої роботи служби Державного фінансового моніторингу, Національного банку України та інших органів виконавчої влади.
Відповідно до п. 48 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу [2].
Система фінансового моніторингу складається з первинного фінансового моніторингу та державного фінансового моніторингу[2].
За офіційною звітною інформацією ДКФМУ відсоток повідомлень про фінансові операції, поданих СПФМ до Держфінмоніторингу протягом 2016 року складає 99,03% від загальної кількості повідомлень [3]. Отже, комерційні банки є основним джерелом надходження інформації про здійснення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу. Це свідчить про велику значимість дослідження фінансового моніторингу у протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним у банківській системі.
Отже, висвітлені організаційно-аналітичні засади проведення фінансового моніторингу в банках дозволяє зробити наступні висновки.
По-перше, здійснення фінансового моніторингу в банках відіграє важливу роль у протидії легалізації (відмиванню) злочинних доходів, отриманих незаконним шляхом.
По-друге, чинне законодавство України в цілому відповідає міжнародним вимогам щодо протидії легалізації злочинних доходів, а також має відповідні внутрішньодержавні структури фінансової розвідки.
Список використаних джерел:
1. Сухонос В. В. Легалізація злочинних доходів у банківській сфері і боротьба з нею / В. В. Сухонос // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2012. – № 1. – С. 149–153.
2. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1702-18. – Назва з екрану
3. Державна служба фінансового моніторингу україни: підсумки роботи за 2016 рік [Електронний ресурс]. – Київ, 2016. – С. 88. // Державна служба фінансового моніторингу України [сайт]. – Режим доступу: http://sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2017/20170330/Zvit_2016.pdf – Назва з екрану
|