Біржі відносяться до надзвичайно важливих інституцій ринкової інфраструктури, адже їх діяльність є невід’ємним елементом економічної системи будь-якої країни з ринковою економікою. Незважаючи на те, що динаміка деяких показників вітчизняної біржової діяльності є позитивною, даний ринковий механізм все ще перебуває на початковій стадії свого становлення. У порівнянні з іншими країнами Україна не тішить нас значними досягненнями у сфері біржової діяльності, що також стримує подальший розвиток і позабіржової торгівлі. Якщо зважати на значну роль бірж як ринкового механізму, то на сьогоднішній день розв’язання вже існуючих проблем їх функціонування є важливим науково-практичним завданням. Хоча розвитку біржової діяльності в Україні виявляється певна увага, вона є недостатньою. Поряд з існуючими раніше проблемами з’являються нові.
Проаналізувавши проблематику біржової діяльності в Україні, можна зробити висновок, що існує тенденція до штучного роздування чисельності бірж. За даними Державної служби статистики України, на 1 січня 2015 року в нашій країні було зареєстровано 555 бірж (без урахування фондових бірж та їх філій) [1]. Незважаючи на таку величезну кількість бірж, що не характерне для країн з розвинутою ринковою економікою, реально функціонуючими є лише частина з них, проте і вони не відіграють значної ролі у вітчизняній економіці.
Основними проблемами біржової діяльності в Україні на даний час є: надто незначна частка організованого ринку та здійснення більшості операцій з біржовим товаром в рамках позабіржового сектору; порівняно незначні обсяги діяльності не дають змогу забезпечити ефективне та прозоре ціноутворення, а відповідно це зумовлює неможливість адекватної оцінки реальних біржових активів їх покупцями; низький рівень ліквідності біржової торгівлі, що, зокрема, зумовлено відсутністю ефективної системи біржового клірингу; недостатня ефективність нормативно-правового регулювання (значна кількість регулятивних актів не відповідають міжнародним стандартам, що зумовлює потребу їх вдосконалення); недостатня прозорість ринку, а також обмеженість вільного доступу до біржової інформації; відсутність біржової культури, недостатній рівень обізнаності суспільства щодо ролі та особливостей біржового механізму, що негативно впливає на розвиток біржової діяльності в нашій країні. Так, через низький рівень інформованості населення щодо біржової діяльності фондовий ринок не розглядається домогосподарствами як інструмент розміщення заощаджень.
Більшість з наявних проблем функціонування цієї ринкової інституції можна розв’язати тільки при умові адекватності державного регулювання, підвищення прозорості укладення угод, розвитку строкового ринку. Це дозволить вдосконалити біржову діяльність в Україні та наблизити її до міжнародного рівня розвитку.
Список використаних джерел:
1. Статистичний бюлетень Державної служби статистики України «Кількість бірж». - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//ukrstat.gov.ua.
2. Сухітра А. М. Біржова торгівля в Україні: проблеми становлення та розвитку [Електронний ресурс] /А. М. Сухітра, І. М. Сегидін. – Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/8_NND_2010/Economics/60579.doc.htm.
3. Пластун О. Л. Проблеми біржової діяльності в Україні та варіанти їх вирішення / О. Л. Пластун // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2013. – Вип. 37. – С. 134-139. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/pprbsu_2013_37_16.pdf
4. Томчук О.В. Сучасний стан, особливості функціонування та перспективи розвитку біржової діяльності в Україні /О.В. Томчук// Збірник наукових праць ВНАУ. – 2013. – №4 (81). – с. 247-260.
|