Інтеграція України до європейської спільноти є складним і тривалим процесом, але вже сьогодні українські господарюючі суб’єкти працюють за правилами, що диктують євроринок та сучасні економічні відносини. Практика останніх років показала, що перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку(МСБО) та міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) має певні переваги та недоліки.
Основними сподіваннями України щодо переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності було уникнення облікового хаосу, коли одне підприємство формує звітність за деякими національними та міжнародними вимогами, що в свою чергу може вплинути на прийняття рішень іноземних інвесторів, кредиторів та інших користувачів інформації. Важливим при цьому є надходження у сектори економіки України, що реформується іноземних інвестицій, істотного розширення експортно-імпортного потенціалу України в умовах послаблення економічних та торгових бар'єрів, зокрема квот ЄС. Це призводить до того, що інвестори починають більше цікавитися економічним потенціалом країн, що розвиваються та виходять на світовий ринок товарів, інновацій, фінансів, праці тощо.
Розроблені в Україні національні положення (стандарти) мають відмінності з міжнародними, що призводить до необхідності їх поглибленого вивчення, розуміння та застосування відносно до реальних проблем розвитку національної економіки, нормативно-правових засад функціонування господарюючих суб’єктів. Більшість країн ЄС перейшли на МСФЗ, однак робота щодо їх удосконалення триває. В Україні ж підприємства, зокрема банки, страхові компанії тощо, ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність за міжнародними стандартами відповідно до прийнятих Урядом декларацій щодо переходу банківського сектору та компаній з іноземним капіталом на МСФЗ. Це регулює відповідно до статті 12-1 Закон № 996. Починаючи з 2012 р. складати фінансову звітність за міжнародними стандартами зобов’язані публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які проводять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України [4]. Разом з тим, як зазначається у Законі, підприємства, крім вище вказаних самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності. Єдине, що потрібно для них інформувати у встановленому порядку органи державної статистики про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами [1].
Процес законодавчого закріплення і впровадження вже пройшов певну адаптацію і, на основі аналізу процесу використання МСФЗ в практиці роботи підприємств, організацій і установ, можна стверджувати про наявність проблем методологічного та організаційного характеру. та їх вирішення [2].
Основними перевагами для підприємств, що перейшли на міжнародні стандарти стали:
• можливість одержати кредити у іноземних банках;
• можливість залучення до бізнесу постачальників-нерезидентів;
• функціонувати у складі транснаціональної компанії;
• можливість одержання кредитного рейтингу від спеціального агентства;
• можливість залучення закордонних клієнтів;
• доступність до інформації та прозорість суб’єктів ринку;
• вдосконалюється контроль з боку органів нагляду за фінансовим станом і діяльністю організацій;
• можливість порівнювати компанії одна з одною [3].
Проблеми з якими зіткнулася Україна перейшовши на Міжнародні стандарти фінансової звітності:
• Відсутня законодавча регламентація прямого застосування МСФЗ як офіційно визнаних вимог до побудови методології бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в кредитних спілках.
• Діюча нормативно – правова база щодо визнання, класифікації, оцінки фінансових інструментів та складання звітних даних для подання їх до Нацкомфінпослуг конфліктує з МСФЗ.
• Відсутня законодавча регламентація організації та ведення бухгалтерського обліку з врахуванням вимог МСФЗ (інструкції, положення) щодо: плану рахунків; організації бухгалтерського обліку та операційної роботи; документування операцій; форм фінансової звітності.
• Відсутня єдина методика бухгалтерського обліку фінансових інструментів, капіталу та інших операцій кредитних спілок з врахуванням вимог МСФЗ [3].
До недоліків міжнародних стандартів відносять те, що вони багато в чому покладаються на професійне судження укладача звітності. Відсутність досвіду використання професійного судження у спеціалістів, які складають звітність, а також багатоваріантність вибору внутрішніх і зовнішніх джерел інформації для прийняття рішень спричиняють непорозуміння серед бухгалтерів-практиків і дослідників. [1]
Отже, переглянувши переваги та недоліки міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності в Україні можна сказати, що навіть частково перейшовши на єдиний міжнародний стандарт обліку, сподівання України здебільшого не виправдалися, іноземні інвестиції поступають не в значних обсягах до секторів економіки України. Встановлені квоти євроринку не дозволяють розкрити експортний потенціал країни, оскільки ЄС ідентифікує значну частину ринку.
Значним недоліком у запровадженні МСФЗ є проблема у забезпечені рівня підготовки фахівців з обліку та підвищення кваліфікації практикуючих бухгалтерів. Завдання полягає в тому, щоб всебічно удосконалювати систему підготовки облікових кадрів на базі сучасних інформаційних технологій, передового зарубіжного досвіду ведення бухгалтерського обліку, нормативно-правового регулювання облікової політики держави і суб’єктів господарювання на прикладі країн ЄС.
Список використаних джерел:
1. Швець В. До питання нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в умовах МСФЗ// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.10(175), -2015. –C. 60- 69
2. Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами: Навч. посіб. — К.: НУХТ, 2012. — 335 с.
3. УКРКС. ІНФО. Проблеми впровадження МСФЗ в України [Електронний ресурс] krks.info/news/vse-pro-mizhnarodni-standarty-zvitnosti-v-spetsintervyu-z-natalijeyu-timush.html
4. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ВРУ, 16 липня 1999 року, №1996-14 із змінами та доповненнями //Міністерство фінансів України. - Режим доступу http://minfin.gov.ua.
____________________________________
Науковий керівник: Швець В.Г., доктор економічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченко
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter