Інвестиційні процеси відіграють надзвичайно важливу роль в економіці будь-якої країни. Саме вони забезпечують можливість економічного зростання, дозволяють втілити на інноваційних засадах завдання економічного та соціального розвитку, розв’язати необхідні екологічні проблеми. У складних умовах, в яких перебуває наша держава на сьогоднішній момент, надходження значних обсягів інвестицій є життєво необхідним. Тому перед Україною стоїть завдання створення ефективної системи залучення та використання інвестиційних ресурсів, у чому ключову роль відіграє державне регулювання даної сфери.
Одним з лідерів на європейському ринку у сфері залучення зовнішніх інвестицій є Великобританія. З метою полегшення експорту та імпорту капіталу у цій країні відсутній контроль за рухом валютних ресурсів, а ставки оподаткування значно нижчі, ніж в інших європейських країнах. Іноземні підприємці при цьому мають право користуватися різноманітними пільгами, (безоплатні субсидії, позики на пільгових умовах, державні гарантії для одержання банківських позик, податкові знижки та інше) [1].
Корисним для України є також вивчення досвіду Франції щодо формування ефективної державної інвестиційної політики, яка передбачала заходи зі стабілізації національної грошової одиниці, подолання інфляції, надання податкових, кредитних та інших пільг інвесторам, активізації фінансового ринку.
Значних успіхів у залученні інвестиційних ресурсів змогла досягти Польща. Цією країною було здійснено комплекс заходів щодо покращення інвестиційного клімату, зокрема: зменшено податковий тягар, спрощено законодавчо-нормативну базу в сфері валютного регулювання, внесено зміни до закону про банкрутство, вдосконалено державне регулювання ряду галузей економіки та інші. Польща прийняла ряд податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями, до яких відносяться: звільнення від сплати податків на прибуток та на власність у спеціальних економічних зонах;впроваджено інвестиційні гранти, що покривають до 50% інвестиційних витрат (70% для малих і середніх підприємств);гранти на залучення робочої сили (до EUR 5000 на одного зайнятого робітника) та на НДДКР; гранти на інші види діяльності, такі як захист навколишнього середовища, логістика, навчання, створення джерел відновлюваної енергії; продаж об’єктів і землі під інвестиції з чистого аркуша за привабливими цінами; різноманітні пільги, пов’язані з придбанням та створенням нових технологій[2].Пільгове оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями в Польщі сприяло подоланню диспропорцій у розвитку окремих територій, зростанню обсягів експорту, впровадженню інновацій у виробництво тощо.
Необхідно зазначити, що вивчення європейської практики залучення інвестицій та оцінка можливостей впровадження її прогресивних досягнень у вітчизняну економіку є важливим завданням, що стоїть перед нашою країною.
Список використаних джерел:
1. Стояненко І.В. Досвід державного регулювання інвестиційних процесів у розвинутих країнах та перспективи його використання в економіці України / І. В. Стояненко, О. І. Комариста// Інвестиції: практика та досвід. – 2011. - № 24. – С. 20-23. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/pdf/24_2011/7.pdf
2. Романова Т. В. Світовий досвід формування інвестиційної політики /Т. В. Романова, В. Я. Чевганова, Р. В. Шинкаренко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. - № 3. - T. 3.- с. 103-106.
|