На сучасному етапі функціонування підприємств висуваються нові вимоги щодо ведення обліку. Це виникає внаслідок застосування різних видів обліку: бухгалтерського, управлінського, фінансового, податкового, оперативного, виробничого обліку, обліку за стандартами П(С)БО, МСФО і GAAP. Процес побудови інтегрованої системи обліку та звітності дозволить побудувати інформаційні системи таким чином, щоб задовольняти всі види і системи обліку, що ведуться на підприємстві, та складати відповідні форми звітності для задоволення потреб користувачів.
Проблемі інтегрованого обліку присвячені дослідження таких науковців як О.М. Брадул, Б.А. Засадний, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, С.Ф. Голов, В.Ф.Максимова, Н.М. Малюга та інші. Однак питання побудови інтегрованого обліку на підприємстві з позицій необхідності зведеної інформації в управлінні процесом оподаткування залишаються актуальними.
Інтегрований облік – це процес ідентифікації, вимірювання та накопичення в певних регістрах даних про господарювання, їх аналіз і контроль, підготовка, інтерпретація, надання достовірної інформації про господарювання для використання менеджментом у плануванні, оцінці та управлінні підприємством з метою забезпечення оптимального використання його ресурсів [1]. Він також включає в себе підготовку звітів для конкретних груп зовнішніх користувачів інформації – акціонерів, кредиторів, аудиторів, регулюючих і податкових органів. Всі наведені процеси здійснюються в площині трьох підсистем бухгалтерського обліку – фінансовому, управлінському, податковому обліку, але їх взаємодія в єдиній обліковій інформаційній системі породжує інтегральний економічний ефект. Інтегрований підхід до організації інформаційних потоків трьох підсистем обліку сприяє створенню оптимальної моделі інформаційного забезпечення процесу управління.
В якості одного з елементів інтегрованої системи в рамках управління підприємством є податковий облік, що підлягає певним організаційним змінам у відповідності з цілями управління. Як правило, втручання в цю підсистему з боку управління є обмеженим і в більшості випадків облікова інформація як ресурс даного елемента відповідає потребам управлінців. В плані управління процесом оподаткування метою організації інтегрованого обліку є розширення каналів надання менеджменту інформації для виконання підприємством зобов’язань зі сплати податків та платежів, розробки політики їх мінімізації та уникнення штрафних санкцій. Відображення операцій з нарахування та сплати податків і платежів в системі інтегрованого обліку передбачає використання існуючих елементів методу бухгалтерського обліку, тобто податковий облік ґрунтується на методах, запроваджених у бухгалтерському обліку.
Основними факторами розвитку системи інтегрованого обліку процесу оподаткування є: потреба планування сплати податків і платежів на основі фактичної та прогнозної інформації про результати діяльності; відображення всіх операцій з розрахунками за податками і платежами підприємства; постійний контроль та прийняття рішень щодо законної мінімізації сплати податків; необхідність зниження рівня трудомісткості податкового обліку, який загалом, є відносно високим як в Україні, так і за кордоном.
Важливим етапом раціональної побудови інтегрованого обліку у сфері оподаткування є створення центру сплати податків (ЦСП), об’єктом контролю якого буде правильність обчислення та своєчасність сплати усіх видів податку, уникнення штрафних санкцій. Залежно від облікової поведінки та організаційної структури підприємства, відповідальність за вказаним центром можуть нести працівники бухгалтерії, фінансового відділу, відділу планування тощо. Визначення конкретного суб’єкта, що закріплений за даним центром, сприятиме підвищенню ефективності контролю достовірності розрахунку і своєчасності сплати податків, наслідком чого буде уникнення штрафів за порушення податкової дисципліни.Контроль податкового обліку як складова інтегрованого обліку передбачає постійний моніторинг та перевірку своєчасності, правильності і повноти обчислення та перерахування податкових платежів, достовірності податкової звітності.
Проблема інтеграції фінансового, управлінського та податкового обліку повинна вирішуватися, насамперед, у законотворчому та методологічному полі. Цікавим є досвід зарубіжних країн. Наприклад, у Великобританії, Франції, Австрії податкова декларація починається з рядка “прибуток/збиток”, який заповнюють прямо з фінансової звітності, а далі вже наводять коригування доходів і витрат на дозволені і недозволені вирахування, до яких прикладаються відповідні обґрунтування у формі таблиць та інших визначених форм [2]. Таким чином, забезпечується пряма і прозора ув’язка фінансової та податкової звітності.
На нашу думку, подальший розвиток системи інтегрованого обліку має забезпечити максимальну прозорість його внутрішніх механізмів для того, щоб потреби користувачів облікової інформації забезпечувались у найбільш прийнятний, доцільний та економічний спосіб. Результатом впровадження повинно бути забезпечення виконання норм податкового законодавства, виявлення резервів зниження податкових платежів і мінімізація податкових ризиків.
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України: Закон України: від 2 грудня 2010 р., № 2755-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
2. Засадний Б.А. Міжнародний досвід застосування МСФЗ: переваги та недоліки для України.- Теоретичні та прикладні питання економіки: збірник наукових праць.-Випуск 28, том 1.- К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013.- С.255-261.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter