Вітчизняна економіка, яка характеризується зношеними ресурсномісткими основними фондами та застарілими технологіями, вже давно потребує процесу модернізації основних фондів та розробки напрямів більш ефективнішого використання ресурсів у виробництві. Наявний зараз розвиток ринкових відносин в Україні сприяє появі нових підприємств, посиленню спеціалізації та конкуренції у різних галузях, а отже стимулює впровадження нових ресурсозберігаючих технологій у виробництво. Проте на даний момент в більшості галузей народного господарства й досі спостерігаються значні втрати окремих видів ресурсів, які нераціонально використовуються, займають великі території і забруднюють навколишнє природне середовище. Тому питання ресурсозбереження в економіці і розвитку господарства є актуальним.
У сучасних умовах господарювання процес ресурсоспоживання в Україні характеризується таким станом: а) більшість видів природних ресурсів є невідтворюваними, а динаміка їх споживання в останні роки свідчить про негативний процес прискорення вичерпання розвіданих запасів цих ресурсів; б) велику залежність національної економіки від зовнішніх джерел енергопостачання, яка залишається високою. Це є однією з причин утворення дефіциту платіжного балансу, що веде до зростання зовнішньої заборгованості.
в) використовувані в господарському обігу паливно-енергетичні ресурси призводять до погіршення екологічної ситуації, яка в сучасних умовах вкрай складна і вимагає негайного здійснення радикальних заходів; г) вихід вітчизняної економіки з кризи і її інтеграція в європейську і світову економічні системи неможливі без досягнення якісно нового рівня ресурсоспоживання.
Також на сьогоднішній день спостерігається незадовільний стан державного нагляду у сфері екології та використання природних ресурсів, адже відсутність потужного кадрового потенціалу у тісному зв’язку із зниженням і без того неналежного рівня матеріально-технічного, організаційного та методологічного забезпечення державного природоохоронного органу провокує високий рівень корумпованості сфери екологічного нагляду [1, С. 103].
Загалом розвиток процесу економного використання природно-ресурсного потенціалу можна забезпечити такими організаційно-економічними та виробничо-технічними заходами, які зображені на рисунку 1.
Рис. 1. Джерела економії природно-ресурсного потенціалу України (Побудовано авторами за даними [2])
Нині одним з найдієвіших напрямів удосконалення ресурсозбереження є розробка та реалізація дієвої державної фінансової політики стимулювання ресурсозбереження, охорони навколишнього природного середовища та умов життєдіяльності людей.
Держава повинна широко задіяти весь можливий фінансовий інструментарій, зокрема, механізм оподаткування (платності природокористування та екологічного оподаткування забруднення довкілля для забезпечення виконання екологічними податками та зборами не лише компенсаційної, але і регулюючої функції, запровадження пропорційного оподаткування в залежності від зростання або скорочення концентрацій шкідливих речовин, підвищення ставок екологічного податку та його індексація залежно від темпу інфляції) з метою зменшення рівня антропогенного навантаження на ресурсний потенціал, екосистему та населення регіону. Одним із основних заходів забезпечення реалізації державних програм ресурсозбереження є налагодження міжнародного партнерства, спрямованого на залучення зарубіжного досвіду та фінансових інвестицій, необхідних адміністративно-територіальним утворенням для реалізації державних програм ресурсозбереження [3].
Загалом удосконалення раціонального використання ресурсів посприяє підвищенню надходжень до бюджетів та збільшить їх можливості у аспекті реалізації програм охорони навколишнього середовища.
Список використаних джерел:
1. Піменова М.М. Фінансове забезпечення охорони навколишнього природного середовища України / М.М. Піменова // П’ятнадцяті економіко-правові дискусії : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. – Львів, 2016. – С. 102-104.
2. Воляк Л.Р. Ресурсозбереження як передумова підвищення конкурентоспроможності підприємства / Л.Р. Воляк // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 2. – С. 115-119.
3. Піменова М.М. Удосконалення фінансового забезпечення державних програм ресурсозбереження в Україні / М.М. Піменова // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки. – 2015. – № 1(33). – C. 188-195.
___________________________
Науковий керівник: Піменова Марія Михайлівна, к.е.н., старший викладач кафедри фінансів, Університет митної справи та фінансів
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter