Інтеграція України у світову економічну систему ставить перед українськими підприємствами нові завдання, пов’язані з активізацією процесів у сфері соціальної відповідальності. Серед тисяч підприємств, що ведуть свою діяльність в Україні, лише десятки а може и одиниці є соціально відповідальними. Значний відрізок часу це питання посідало в економічній політиці країни другорядне місце. Соціальна активність підприємств носила несистемний, суперечливий характер. Але в наш час, коли конкурентоспроможність та ефективність бізнесу суттєво залежить від соціальної відповідальності, коли потрібно піклуватися не лише про фінансовий результат, а й про внесок в соціальний розвиток ця проблема потребує глибокого аналізу і пошуку шляхів вирішення.
Багато хто з українських вчених приступав до розгляду цього питання, однак, незважаючи на розуміння важливості соціальної відповідальності бізнесу перед населенням, в Україні все ще відсутнє однозначне визначення цього питання. Так, на думку М. Мурашко, відсутність ідеології соціально відпові¬дального підприємництва та вимушений характер цієї відповідальності яскраво характеризують сучасний стан соціальної відповідальності [1, с. 116].
Корпоративна соціальна відповідальність у найзагальнішому тлумаченні – це раціональний відгук організації на суперечливі очікування заінтересованих сторін, спрямований на стійкий розвиток компанії. Це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, перед тими, на кого ці рішення націлено [2, с. 70 -71].
У зарубіжних країнах вже декілька десятиліть проводяться дослідження з ефективності корпоративної соціальної відповідальності. Дослідження, що проводились агентством «Welker Information», виявили пряму залежність зростання престижу компанії і продуктивності її економічної діяльності від здійснення соціальних обов'язків. Збільшення соціального потенціалу компанії на 1% підвищує її соціальний престиж на 0,55%, у той час як зростання економічного потенціалу поліпшує економічну цінність на 0,32%. Для крупних компаній соціальні інвестиції дуже привабливі, оскільки більшість споживачів у СІЛА і Великій Британії віддають перевагу компаніям із соціально відповідальними програмами. До того ж соціально відповідальний бізнес мотивує співробітників у поліпшенні комерційної діяльності.У Великій Британії, Голландії, Німеччині, Швеції державою встановлені правила соціальної звітності підприємств, які визначають її зміст і періодичність. На європейському просторі діють два варіанти регулювання соціальної поведінки: обов'язковий і рекомендований. Проте в кожному з них використовуються правові норми, які підприємства зобов'язані виконувати. У США на відміну від європейського підходу діють більш ліберальні («відкриті», за термінологією ряду учених) підходи до регулювання корпоративної соціальної діяльності. Між тим, як і в Європі, уряд США визначає мінімальні соціальні стандарти для бізнесу [4].
Взагалі у світі, сектор інвестицій в соціальну відповідальність бізнесу постійно зростає. Сьогодні активи тільки європейських фондів, щодо СВ сягають $15 млрд.
Світові компанії та країни «золотого мільярда» вже давно прийшли до висновку, що «соціальна економіка» це вигідно і широко використовують КСВ, як інструмент конкурентоспроможності на ринку. У той час коли в Україні корпоративна відповідальність і нефінансові звіти знаходяться на етапі активного розвитку і мають значний не задіяний потенціал, іноземні компанії, зокрема США і країни ЄС є конкурентоспроможними на вітчизняних ринках. Це яскраво демонструє рейтинг конкурентоспроможності держав, проведеного Всесвітнім економічним форумом ( табл. 1) [5].
Таблиця 1
Рейтинг глобальної конкурентоспроможності за 2015-2016 рр.
Як видно з таблиці Україна значно відстає від провідних країн світу. Це свідчить про досить не розвинену систему соціальної відповідальності. Для того щоб підвищити свої позиції, українському бізнесу необхідно розуміти причину високого рейтингу и брати приклад з країн-лідерів. Так, в Німеччині виходячи з того що соціальна відповідальність несе користь всьому суспільстві, молоді надається можливість підвищити кваліфікацію та отримати професійні навички всередині компанії. У Великобританії створені організації, що проводять моніторинг соціальної та екологічної документації компаній, а також в уряді при прем'єр-міністрі є посада міністра з соціальної відповідальності компаній.
Соціальна відповідальність вітчизняних підприємств в першу чергу полягає в максимально повній сплаті податків, дотримання законодавства про працю та охорону навколишнього середовища, в створенні робочих місць, в добродійних заходах. Всі ці заходи спрямовані на зовнішнє середовище підприємства. Серед ініціатив, які спрямовані на внутрішнє середовище, можна виділити наступні: підвищення продуктивності, поліпшення конкурентоспроможності, оптимізація витрат, реалізація стратегії подальшого розвитку, покращення іміджу, збільшення товарообігу та кількості споживачів [3, с. 27].
Таким чином, для розвитку соціальної відповідальності бізнесу в українському суспільстві необхідно:
1. Інвесторам: вкладати кошти в компанії з розвинутою системою корпоративної соціальної відповідальності.
2. Компаніям: зрозуміти, що СВ може зробити їх більш конкурентоспроможними та популярними, принести більший дохід; прагнути до довгострокового розвитку, замість короткострокового; узгоджувати соціальні ініціативи з місією компанії;залучитися підтримкою з боку вищого керівництва та провідних працівників компанії.
3. Уряду: надавати пільги компаніям, як є соціально відповідальними; створити єдиний портал, на якому можна буде ознайомитися зі станом виконання соціальної відповідальності;створити спеціалізований керуючий орган.
Важливо також не ототожнювати соціальну відповідальність з благодійністю. Особливістю благодійності є її не регулярність, а реалізація корпоративної соціальної відповідальності передбачає впровадження довгострокової програми дій, які направлені на підвищення привабливості для інвесторів, органів влади та працівників.
Отже, вітчизняні підприємства повинні розглядати соціальну відповідальність як одну з головних проблем, вирішення якої потребує ретельного планування, а також детального аналізу та оцінки.
Список використаних джерел:
1. Мурашко М. І. Концептуальні основи соціальної відповідальності бізнесу в Україні / М. І. Мурашко // Демографія та соціальна економіка : Науково-еконо¬мічний та суспільно-політичний журнал . – 2009. – № 2. – С. 114 – 122
2. Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: сучасна філософія, проблеми засвоєння / А. М. Колот // «Економіка України». – 2014. - №3(628). – с.70-82.
3. Комарова К. В. Соціальна відповідальність як складова стратегії розвитку бізнесу на підприємствах України / К. В. Комарова, Н. В. Ковальчук // Інноваційна економіка. - 2016. - № 5-6. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_5-6_6.
4. Новіков В. М. Регулювання розвитку соціальної відповідальності бізнесу [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/2015_vidpovidalnist_biznesu.pdf
5. Всесвітній економічний форум: рейтинг глобальної конкурентоспроможності 2015-2016 [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2015/09/30/7246
_______________________________________
Науковий керівник: Комарова Катерина Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter