При будь-якому способі виробництва контроль є об’єктивно необхідною складовою господарського механізму. На рівні управління економічною одиницею розрізняють зовнішній контроль, який здійснюється зовнішніми по відношенню до підприємства суб’єктами управління (державними органами, контрагентами за фінансово-господарськими договорами, споживачами, громадськістю), і внутрішній контроль, який здійснюється суб’єктами самого підприємства та повинен бути попереджувальним, своєчасно оцінювати якість управлінських рішень. Необхідність у його проведенні зумовлюється тим, що органи управління вищої ланки безпосередньо не займаються контролем повсякденної діяльності.
На сучасному етапі розвитку аграрної економіки України, що характеризується консолідацією капіталу та створенням інтегрованих агроформувань, освоєння менеджерами системи раціональної організації функціонування господарських суб’єктів і економічних відносин всередині підприємства, вивчення побудови внутрішнього економічного механізму, особливостей планування, контролю й оцінювання діяльності підрозділів, матеріального стимулювання колективів набувають особливого значення [1]. При формуванні в інтегрованому аграрному підприємстві системи внутрішніх економічних відносин значна увага повинна надаватися застосуванню ефективно функціонуючих методів накопичення інформації, що є реальною основою підвищення ефективності функціонування системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.
Внутрішньогосподарський контроль включає контрольні функції, які забезпечуються керівниками (власниками) підприємств, організацій, установ, концернів, асоціацій відповідно до діючого законодавства [3, с. 6]. Він являє собою систему безупинного спостереження за ефективністю використання фінансових та майнових ресурсів, інвестованих в діяльність господарюючого суб’єкта, законністю і доцільністю господарських операцій і процесів, збереженням грошових коштів і матеріальних цінностей. У той же час цей контроль є складовою частиною внутрішнього економічного механізму, одним із прийомів перевірки виконання прийнятих управлінських рішень, найважливішою функцією управління підприємством.
Система внутрішньогосподарського контролю дає змогу з’ясувати, наскільки діяльність підрозділів усіх ієрархічних рівнів відповідає чинному регламенту, установленим завданням і наскільки вона ефективна. У процесі контролю збирається й аналізується необхідна інформація, виявляються відхилення фактичних показників від установлених та їх причини. Внутрішньогосподарський контроль, як функція управління, є засобом зворотного зв’язку між об’єктом управління й органом управління, інформуючи про дійсний стан об’єкта і фактичне виконання управлінських рішень.
Внутрішній контроль є процесом, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об’єкта прийнятим управлінським рішенням та спрямований на успішне досягнення поставленої мети. Основною його метою є об’єктивне вивчення фактичного стану справ у суб’єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень, досягнення поставленої мети та доведення необхідної інформації до органу управління. Внутрішній контроль за діяльністю внутрішньогосподарських формувань проводиться в суб’єктах господарювання їх керівниками та спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов’язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами [1; 2, с. 68].
В основу ієрархічної побудови системи внутрішньогосподарського контролю покладено організаційну структуру інтегрованого агроформування. Кожна функція управління, а саме: планування, організація, облік, аналіз, контроль і регулювання, характеризується як процес, який є послідовністю операцій аналізу і синтезу, які переплітаються і безліч разів повторюються. Зміст кожної функції визначає спосіб збору інформації, її обробки та ухвалення на цій основі управлінських рішень. Це дозволяє охарактеризувати облік, аналіз і контроль як організаційні й інформаційні системи зі збору, зберігання, накопичення, пошуку, аналізу, обробки і передачі результативних даних у вигляді різних зведень, звітів, які входять в систему більш високого рівня, утворюючи підсистеми технологічного характеру [1].
Отже, внутрішньогосподарський контроль відіграє важливу роль в ієрархічній системі управління і займає власне місце в цій системі. Відсутність або слабка його організація в інтегрованому агроформуванні є однією з причин зниження прибутковості, платоспроможності та фінансової стійкості.
Список використаних джерел:
1. Галич О.А. Внутрішньогосподарський контроль в системі управління аграрних підприємств. / О.А. Галич [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/4.3/26.pdf.
2. Гуцаленко Л.В. Поліпшення якості та прогнозованості облікової інформації для забезпечення прибутковості підприємства. / Л.В. Гуцаленко // Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 67-71.
3. Дікань Л.В., Шульга Н.М. Внутрішньогосподарський контроль: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. – Х. : ХНЕУ, 2005. – 60 с.
__________________________
Науковий керівник: Лисенко А.М., кандидат економічних наук, доцент, Кіровоградський національний технічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter