Невизначеність інноваційних процесів в системі адаптивного управління машинобудівних підприємств вимагає обліку впливу багатої кількості ризиків, які можуть негативно вплинути на підсумковий фінансовий результат інноваційної діяльності. Проте, різноманітність підходів та дискусійний характер окремих питань до оцінки інноваційних ризиків на стадіях інвестування, розробки, впровадження та просування на ринку інноваційного продукту, вимагають подальшого науково-методичного обґрунтування, удосконалення та впровадження методів та моделей оцінки ризиків.
Інструментом, який дозволяє оцінювати очікувані ризики в умовах невизначеності, є теорія нечітких множин. Для оцінки ступеня ризику введемо в розгляд два трикутних нечітких множин: Е(Еmin,Eo,Emax) - передбачуване значення досліджуваного показника (expected value); В (Bmin,Bo,Bmax) - показник, що характеризує граничні умови проекту (border conditions). У якості Е і В можна, наприклад, вибирати: NPV – чисту сучасна цінність проекту; PI – індекс рентабельності інвестицій; RII – внутрішню норми прибутковості та інші параметри, що характеризують певні інноваційні ризики на всіх стадіях інноваційного процесу.
Три значущі точки трикутного нечіткої безлічі можна зіставити із можливою реалізацією трьох сценаріїв: песимістичного, оптимального, оптимістичного. При виконанні нерівності Е<B інноваційний проект можна вважати неуспішним.
У роботі запропонована модель оцінки очікуваного ризику з використанням нечітких трикутних множин за умови, що
Bmin= Bmax = Bo.
Функція приналежності для Е має вигляд (рис. 1)
 (1)
Можливі 4 ситуації.
Випадок 1. Bo.< Emin – ризик R=0.
Випадок 2. Emin <Bo.< Eo
а) б)
Рис. 1. Функція приналежності mЕ і Во (розроблено автором)
Для довільного рівня приналежності a визначимо інтервал [Е1, Е2] (рис 4а).
Випадок 4. Emax <Bo - ризик максимальний R=1, проект відхиляється.
Завдяки отриманим формулам, розробники інноваційних проектів, при досліджені різних його параметрів, можуть отримати можливість підібрати оптимальні значення таких параметрів за умови мінімальності ризику. Слід зазначити, що представлені моделі орієнтовані на оцінку ризику за одним критерієм.
Список використаних джерел:
1. Великоиваненко В.И. Упрощенный алгоритм построения вероятностной модели оценки степени рисков инновационных проектов / В.И. Великоиваненко, Н.В. Гусаков, Д.Г. Пантенков, В.М. Соколов // Космическая техника и технологии. – 2014. – № 3(6). – С. 81-89.
2. Павлова В.А. Оценка инновационного потенциала машиностроительного предприятия методом нечётких множеств / В.А. Павлова, В.Г. Мячин, А.Г. Жукова // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2013. – № 1 (6). – 243-252.
3. Помулев А. Управление рисками малого предпринимательства / А. Помулев. – Lambert academic publishing. – 2000. – 222 с.
4. Филин С. Неопределенность и риск. Место инновационного риска в классификации рисков / С. Филин // Управление риском. – 2000. – № 4. – С. 30.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter