|
Одним із найбільш ефективних механізмів стимулювання економічного розвитку є податкова політика. Шляхом зниження податків держава може сигналізувати підприємствам про бажані для суспільства тенденції розвитку. І, навпаки, шляхом збільшення податкового навантаження – попереджати підприємства про необхідність зміни характеру економічної діяльності, яка шкодить суспільним інтересам. Однак у багатьох країнах світу податкова система сформована на базі застарілого світогляду, коли природний капітал вважався «безкоштовним», атмосфера – безпечною і її неможливо було забруднити, а клімат – стабільним і його неможливо змінити наслідками економічної діяльності. Такий підхід призвів до виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища і загроз катастрофічних змін клімату. Для зупинки цих негативних тенденцій світовій спільноті необхідно розвивати податкову політику, щоб запобігти надмірному споживанню і виснаженню природних ресурсів та захистити навколишнє середовище від викидів парникових газів.
Таку роль можуть відіграти спеціальні енергетичні та екологічні податки. Однак діюча практика цих податків у переважній більшості «прив’язана» до ресурсів або до виробничих потужностей, а не до результатів – наслідків шкідливої діяльності, зокрема викидів парникових газів. І це серйозна проблема системи екологічних податків, що вимагає подальшого її суттєвого удосконалення та розвитку.
Для України значення екологічних податків, як механізму мотивації енергоконверсії особливе, оскільки їх потенціал задіяний ще дуже слабо. В Україні екологічні, енергетичні, транспортні (за використання ресурсів та забруднення навколишнього середовища) збори використовуються з 2005 р. Однак офіційно як екологічні податки вони прописані в Податковому кодексі лише в 2010 р. Але на практиці це проявилось, головним чином, у зміні назви раніше існуючих зборів за забруднення навколишнього середовища, обсяг яких непорівнянний із глибиною екологічних проблем в Україні.
Бюджетна статистика екологічних податків в Україні ведеться з 2012 року. За цей час сума цих податків зросла з 1 млрд грн у 2012 р. до 4 млрд грн у 2014 р., або з 0,4% до 1,4% до загальної суми податкових надходжень. Це найнижчий показник серед країн Європи і в 10 разів нижчий, ніж країнах ЄС з низьким показником. Звідси видно, що в Україні механізм екологічних податків ще не задіяний в систему мотивації сталого низьковуглецевого розвитку та мотивації його інвестування. Більше того, значення цього механізму в Україні взагалі недооцінюється. Так, згідно з Енергетичною стратегією України до 2030 року гіпотетичні надходження від оподаткування двоокису вуглецю складатимуть менше 0,02% прогнозованого у Стратегії розміру ВВП [8].
Саме через низький рівень екологічних податків в Україні низькі й витрати на охорону навколишнього середовища, які за останні роки коливаються від 0,3 до 0,4% від ВВП. Це теж на порядок менше, ніж у каїнах Європи. Припущення про те, що на екологічні цілі можуть бути використані надходження від інших податків, які нерідко відносяться до екологічних (податки за ресурси, у т.ч. паливно-енергетичні), теж не підтверджується. В 2014 р. частка витрат на охорону навколишнього середовища виявилась нижча, ніж частка всіх трьох видів податків у співвідношенні до ВВП [9].
Таким чином екологічні податки в Україні поки що не мають ні повного екологічного, ні тим більше, антивуглецевого спрямування. Мається на увазі як з точки зору впливу на обмеження екологічних наслідків економічної діяльності, так і використання цих податкових надходжень на інвестування сталого низьковуглецевого розвитку.
Між тим за розрахунками, якщо використати світовий досвід і піти на становлення ставки податку на двоокис вуглецю до 200 грн. за тону, що Україна може щорічно отримувати потенційні надходження до бюджету в обсязі 40 млрд грн. це може становити до 2-3% ВВП країни [9]. Використання цієї суми на інвестування сталого низьковуглецевого розвитку може істотно прискорити процес енергоконверсії, а відновлювальна енергетика може почати конкурувати з вуглецевою.
Список використаних джерел:
1. Мица Н.В. Сутність та проблеми енергозбереження в Україні / Н.В.Мица // Сталий розвиток економіки. – 2011. - № 4 – С. 40-47
2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/
3. Крістіне Розенбергер. Політика України в галузі енергетики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kas.de/wf/doc/kas_33444-1522-13-30.pdf?130206104926
4. Євростат [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/
5. Титко Р. Відновлювальні джерела енергії / Р.Титко, В.М. Калініченко. - Варшава – Краків – Полтава. 2010.
6. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/
7. Себастьян Джеймс. Стимулювання відновлювальної енергетики. Міжнародний біоенергетичний форум. Використання потенціалу сільськогосподарських відходів як джерела відновлюваної енергії в Україні. Київ, травень 2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agrievent.com.ua/images/bio-ifc-23-05-13/presentations/04_Sebastian%20James.pdf
8. Маслюківська О. Фінансування заходів по енергозбереженню від надходжень від податку на двоокис вуглецю. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/576/1/Masliukivska_Finansuvannia%20zakhodiv.pdf
9. Міністерство фінансів України . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
10. Боске Б.. Экологизация налоговой системы в России. Экономика и охрана природы: проблемы и пути их решения. - М.: 2001. - 116 с.
11. Маслюківська О. Використання податку на двоокис вуглецю як інструмент енергозбереження в Україні // Економіка природокористування і охорони здоров’я.: Зб. наук. праць / РВПС України НАН України. – К.:РВПС України НАН України, 2007. – с.174-180.
12. Исследовательская компания Abercade / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.abercade.ru/
13. World Energy Trilemma 2013: Time to get real – the case for sustainable energy investment / World Energy Council / [Electronic Resource] – Mode of access: http://www.worldenergy.org/publications/2013/world-energy-trilemma-2013 |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter