Будівельна галузь повинна виконувати перш за все всі народногосподарські функції, а саме: створення основних фондів і виробничих потужностей з впровадженням передових досягнень науково-технічного прогресу, швидку модернізацію діючих підприємств на основі прогресивних технологій, комплексну і своєчасну реалізацію соціальних програм, забезпечення високої якості будівельної продукції, скорочення строків будівництва і підвищення ефективності інвестування [1].
Значна кількість сучасних будівельних підприємств і організацій мають чималий досвід у впровадженні інноваційних технологій та нарощуванні інноваційного потенціалу. Вивчаючи діяльність вітчизняних будівельних підприємств, хотілося б відмітити, що діюча в умовах ринку конкуренція змушує підприємства будівельної галузі незалежно від форми власності впроваджувати інновації та нарощувати свій інноваційний потенціал. До того ж основної передумовою ефективного управління будівельними підприємствами є оцінка його потенційних можливостей до впровадження інновацій та підвищення якості, надійності та конкурентоспроможності будівельної продукції.
Стимулювання інноваційної діяльності можна забезпечити через механізм впливу, що включає сукупність форм і методів стимулювання персоналу, які базуються на розвитку майново-трудових відносин, що складаються на підприємстві. Аналіз наукових досліджень показав, що методи впливу на персонал залежать, насамперед, від досягнення цілей, які ставить вище керівництво виходячи з інтересів власників з урахуванням ступеня впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства. Ці фактори, з точки зору впливу на персонал, можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Методи стимулювання повинні враховувати також характер і рівень розвитку майново-трудових відносин на підприємстві, а також способи впливу на персонал в залежності від об'єкта мотивації, кар'єрної спрямованості і методів винагороди [2] .
Найбільш суттєвими методами стимулювання інноваційної діяльності, на думку автора, є економічні стимули, які нерозривно пов'язані з рівнем заробітної плати, участю в капіталі, участю в прибутках і доходах, майново-трудовими відносинами на основі розвитку бюджетування, яке підводить економічну основу для розвитку колективних форм стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
Вибір форм стимулювання інноваційної діяльності підприємств будівельного комплексу здійснюється на основі рішення наступних завдань в заданій послідовності:
1. Визначення класу форм стимулювання;
2. Розподіл обсягів стимулювання за рівнями бюджету;
3. Визначення оптимального співвідношення обсягів стимулювання інноваційної діяльності, що надаються на поворотній та безповоротній основі на різних стадіях інноваційного процесу;
4. Вибір форм стимулювання інноваційної діяльності.
Найбільш суттєвими формами і методами стимулювання інноваційної діяльності є економічні стимули, які є основою для розвитку колективних форм стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
Список використаних джерел:
1. Шевчук В.Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. / В.Я. Шевчук . – К.: Будівельник, 1991. – 112 с.
2. Серьогіна Н.В., Петриненко Н.А. Консеційна діяльність у стратегіях розвитку будівництва. Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 21. – О.: ОДЕУ, 2005. – С. 241 – 245.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter