Управління розвитком соціально орієнтованої економіки регіону буде ефективним, якщо воно реалізується в руслі відповідної стратегії розвитку. Одночасно розвиток регіону – це суб’єктивний процес, що відбувається під впливом управлінських заходів, у першу чергу, з боку регіональної влади, а також влади державного рівня.
Розвитку житлово-комунального господарства України в останній період заважали негативні тенденції, пов’язані з нестабільністю вітчизняної економіки. Тому, реформування ЖКГ України залишається одним із важливих напрямів ринкової економіки, посилення громадянської позиції суспільства, стимулювання продуктивної зайнятості та підприємницької ініціативи населення.
Реформування житлово-комунального господарства регіонів України повинні ґрунтуватися на захисту прав споживачів на відповідність галузевим стандартам; налагодженням прямих відносин між споживачами житлово-комунальних послуг і виробниками послуг на низовому рівні; антимонопольному регулюванні ринку, у першу чергу у частині встановлення тарифів на послуги ЖКГ.
Сучасне управління житлово-комунальним господарством передбачає виділення стратегічних і тактичних задач. Стратегія визначає перспективу розвитку житлово-комунального господарства регіону як системи відповідно до зміни зовнішнього середовища, що виявляється в його конкурентній позиції, структурі, системі цінностей, в особливостях мотивації і контролю персоналу управління ЖКГ регіону[1].
До однієї з специфічних особливостей галузі ЖКГ можна віднести територіальну роз’єднаність об’єктів житлово-комунального господарства, які потребують цілодобової надійної експлуатації [2].
Основними напрямами стратегії розвитку житлово-комунального господарства регіонів України є:
1. Розвиток нормативно-правової бази функціонування і реформування ЖКГ.
2. Створення фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки ЖКГ.
3. Вдосконалення документальної бази нормування і стандартизації у сфері будівництва та житлової політики.
4. Реалізація комплексу заходів щодо переводу відносин у сфері управління (обслуговування та утримання) багатоквартирних будинків, інших видів житлової і громадської забудови на ринкові засади.
5. Підвищення рівня забезпеченості громадян доступним і соціальним житлом.
6. Модернізація організаційно-економічного механізму й МТБ розбудови і функціонування інженерних мереж та інших об’єктів комунального обслуговування.
Успішне проведення реформи забезпечення стабільного функціонування житлово-комунального господарства регіону потребує вивчення особливостей та основних проблем, визначення стратегічних напрямів його розвитку, пов’язаних з підвищенням якості житлово-комунальних послуг та рівня задоволення житлових потреб різних слоїв населення.
Список використаних джерел:
1. Челноков И.В. Организационно-экономический механизм управления ресурсами развития региона: Дис. Канд.економ. наук: 08.00.05. – Тамбов, 2003. – 155 с.
2. Григорович А.В. Програмне управління розвитком житлово-комунального господарства міста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / А.В. Григорович. – К., 2006. – 20 с.
|