Розвиток регіонів України у сфері медичного обслуговування на ринкових засадах зіткнувся з низкою проблем, пов’язаних з неготовністю суспільства приймати реалії сьогодення. Необхідність адаптації системи охорони здоров’я до сучасних політичних, соціальних та економічних умов України є очевидною, у зв’язку з тим, що медичне обслуговування залишилося, мабуть, єдиною сферою, де норми нового цивільного законодавства все ще поступаються місцем застарілим відносинам між лікарем і пацієнтом, коли хворий знаходиться в безправному, залежному від системи державної охорони здоров'я положенні. Тобто, процес реформування існуючої сьогодні системи медичного обслуговування повинен стати системним і комплексним.
Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України є вкрай недостатнім і не створює передумов для здійснення якісної медичної допомоги в необхідних обсягах, особливо для соціально незахищених верств населення. На відміну від інших галузей національного господарства України, охорона здоров'я майже повністю знаходиться на бюджетному фінансуванні, а можливість залучення інших джерел фінансування стримується як законодавством, так і негативним ставленням державних органів управління охороною здоров'я до ринкових механізмів в охороні здоров'я. Потребує доопрацювання існуюча система медичної допомоги [1].
Медичне страхування як модель забезпечення соціальних гарантій держави перед громадянами у рамках системи охорони здоров'я в сучасному вигляді виникла відносно нещодавно. Розвиток системи медичного страхування відбувався упродовж декількох останніх століть і спирався на давні традиції надання соціальної допомоги громадянам при настанні будь-якого захворювання. Сучасні принципи соціального страхування походять від старогрецьких і давньоримських правил, що забезпечували функціонування так званих організацій взаємодопомоги, яка складалася у рамках професійних колегій і займалися збором коштів і їх виплатою при настанні нещасного випадку, отримання травми, втрати працездатності в результаті хвороби або каліцтва. [2]
За останні роки суспільство, бізнес та влада прийняла деякі положення щодо добровільного медичного страхування та стала звикати про думку щодо необхідності у перспективі впровадження системи ОМС (обов’язкового медичного страхування).
Однією із головних проблем, яка перешкоджає розвитку системи медичного страхування в Україні є неможливість для лікувальних закладів заробляти кошти. Вони не бачать перспектив роботи зі страховими компаніями. Що стосується приватних клінік, там ситуація краще, але не всі клініки орієнтуються на співпрацю зі страховими компаніями, не дивлячись на те, що страхові компанії роблять вигідні пропозиції.
Кроки, які необхідно зробити владі для розвитку добровільного медичного страхування, пов'язані зі специфікою оподаткування страхових компаній - учасників ринку ДМС. Податкове навантаження для страхових компаній, які займаються ДМС, діє на загальних для страховиків підставах і не стимулює останніх займатися цим видом послуг, що відрізняється ресурсоемкостью і високим рівнем виплат (високі витрати пов'язані з соціальною значимістю виду і його функціональної специфікою).
Список використаних джерел:
1. Медицинское страхование [Текст]: учебное пособие / О.И. Русакова [и др.] -Иркутск, Изд-во БГУЭП, 2003. - 162 с.
2. Юрій С.І., Шаваріна М.П. Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. – К.: Кондор. – 2006. – 464с.
_____________________
Науковий керівник: Карлова Олена Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, кафедра менеджменту і адміністрування Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter