Вітчизняні підприємства мають право при складанні фінансової звітності застосовувати або національні положення стандарти бухгалтерського обліку або міжнародні. При необхідності переходу на міжнародні стандарти та відображення в бухгалтерському обліку та звітності інформації про орендні операції згідно міжнародних стандартів, визначення відмінностей між національними та міжнародними стандартами має практичне значення.
Згідно МСБО 17 “Оренда”, оренда - це угода, згідно з якою орендодавець передає орендареві в обмін на платіж або ряд платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу [1].
За визначенням П(С)БО 14 “Оренда”, оренда — це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку [2].
Оренда класифікується як операційна та фінансова.
Фінансова оренда, згідно МСБО 17 “Оренда”, визначається, як оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Право власності може з часом передаватися або не передаватися [1].
За П(С)БО 14, фінансова оренда визначаться, як оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом [2].
МСБО 17 наводить приклади ситуацій, коли оренда класифікується як фінансова.
Окремо наводяться показники ситуацій, які окремо або в комбінації також можуть привести до класифікації оренди як фінансової. П(С)БО 14 наводить ознаки ситуацій, коли оренда вважається фінансовою.
В бухгалтерському обліку орендаря згідно П(С)БО 14 об'єкт операційної оренди відображається на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду [2].
Належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з П(С)БО 16 "Витрати" на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди [2].
Згідно МСБО 17, орендні платежі за угодою про операційну оренду слід визнавати як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди, якщо тільки інша систематична основа не дозволяє відображати в часі вигоди користувача [1].
Операційна оренда в обліку орендодавця передбачає відображення в обліку вартості і нарахування амортизації об'єкта операційної оренди, які відображається орендодавцем згідно П(С)БО 14 на рахунках бухгалтерського обліку І класу [2].
Згідно МСБО 17, затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати [1].
Фінансова оренда відображається в обліку орендаря згідно П(С)БО 14 одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів [2].
Згідно МСБО 17, на початку строку оренди орендарям слід визнавати фінансову оренду як активи та зобов'язання у своїх звітах про фінансовий стан за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початку оренди, або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, яка визначається на початку оренди [1].
Облік фінансової оренди у орендодавця за МСБО 17 передбачає визнання активів, утримуваних за угодами про фінансову оренду, у своїх звітах про фінансовий стан і подання їх як дебіторську заборгованість за сумою, що дорівнює чистим інвестиціям в оренду [1].
Чисті інвестиції в оренду - це валові інвестиції в оренду, дисконтовані за відсотковою ставкою, припустимою при оренді [1].
Орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об'єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів). Одночасно залишкова вартість об'єкта фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів) [2]. Поняття чистих інвестицій в оренду у П(С)БО відсутнє.
У П(С)БО 14 також відсутня окрема інформація щодо відображення в обліку орендних операцій з землею та будівлями.
Таким чином, методика відображення інформації орендних операцій за національними та міжнародними стандартами достатньо схожі. Проте, існують відмінності, які суттєво впливають на кінцеві результати обліку.
Список використаних джерел:
1.Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 17 «Оренда» [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_018
2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00
|