У сучасному мінливому середовищі, в умовах світової економічної та фінансової кризи для ведення бізнесу необхідний новий підхід до управління операційними ризиками. Вважається, що, зокрема, керівники підприємств повинні приділяти більше уваги управлінню ризиками для стратегічної переваги. Взаємодія між традиційною практикою ризик-менеджменту та операційним менеджментом не відповідає сьогоденню, оскільки управління ризиками носило здебільшого оборонний характер, зосередивши основну увагу на небезпеці ризику, а не на потенціалі зростання при правильному підході до прийняття ризиків.
Так як темпи змін продовжують прискорюватися, кризові явища в економіці загострюються, тому багато суб’єктів господарювання почали розуміти, що вони більше не можуть дозволити собі приймати виключно оборонну позицію щодо ризику. Хоча схеми контролю є першим необхідним кроком в управлінні ризиками. В даний час багато суб’єктів господарювання повинні керувати ризиком для отримання стратегічної переваги, підвищення задоволеності клієнтів і збільшення акціонерної вартості.
Темпи змін є однією з найбільш важливих проблем, що стоять перед керівництвом промислових підприємств у ХХІ столітті. Зміна і ризик вже давно вважаються нероздільними категоріями. У більшості людей існує вроджена неприязнь до змін. Серед двигунів змін, які підсилили схильність промислових підприємствах до операційних ризиків в більшості секторів промисловості, можна виділити такі: глобалізація, світова економічна та фінансова кризи, зростання електронного бізнесу, конкуренція, збільшення регулювання, зростаюче усвідомлення неможливості страхування певних ризиків, збільшення кількості судових процесів [1].
На початку 2000-років виникала нова тема в дослідження ризиків операційні ризики. Найбільш значні події у фінансовому секторі, пов’язані з операційними ризиками, сталися в комерційних банках [2]. Але вважаю, варто даний ризик розглядати не лише в комерційних банках, а й на підприємствах, особливо промислових.
Для промислових підприємств найбільш суттєвим в діяльності виступає операційна діяльність, що відповідно зумовлює операційний ризик. Складнощі в управлінні операційними ризиками зумовлені природою їхнього виникнення і масштабністю, що обтяжує кількісну оцінку таких ризиків, і, відповідно, прогноз їхнього впливу на бізнес, в даному випадку діяльність промислових підприємств.
В сучасних наукових та періодичних виданнях поки не склалося однозначного уявлення про операційні ризики, не дивлячись на його первинну простоту і очевидність, існують численні смислові відтінки в наукових працях різних авторів, що приводить до різних тлумачень цього ризику і способів управління ним [2].
Операційний ризик – це об’єднання виробничого та комерційного ризиків.
Операційний ризик відіграє значну роль для промислових підприємств, оскільки даний ризик відповідає основній діяльності – операційна діяльність, яка узагальнює в собі такі сфери:
1) постачання;
2) виробнича сфера;
3) збут;
4) інша операційна діяльність.
Операційні ризики можуть призвести до отримання збитків від основної діяльності підприємства. Вони є наслідком прорахунків у виробничій сфері, постачанні та збутовій політиці.
Отже, операційний ризик – економічний термін, який описує групу ризиків, що виникають в процесі поточної діяльності (операцій) банку чи підприємства, це ризик прямих або непрямих втрат, викликаних помилками або недосконалістю процесів, систем в організації, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу організації або несприятливих зовнішніх подій нефінансової природи (наприклад, шахрайство або стихійне лихо). У це визначення входить і юридичний ризик (тобто ризик, який виникає через недотримання вимог законодавства, договорів, прийнятої практики, а також через можливість двозначного тлумачення законів та правил), але не входить стратегічний та репутаційний ризики.
Класифікація операційних ризиків:
- ризик персоналу – ризик витрат, пов’язаний із можливими помилками співробітників, шахрайством, недостатньою кваліфікацією персоналу, можливістю несприятливих змін у трудовому законодавстві тощо;
- ризик процесу – ризик витрат, пов’язаний із помилками в процесах проведення операцій і розрахунків за ними, їхнього обліку, звітності, ціноутворення тощо;
- ризик технологій – ризик витрат, який обумовлений недосконалістю технологій, що використовуються тощо;
- ризики середовища – ризики витрат, пов’язані з нефінансовими змінами в середовищі, в якому діє організація – змінами в законодавстві, політичними змінами, змінами системи оподатковування тощо;
- ризики фізичного втручання – ризики витрат, пов’язані з безпосереднім фізичним втручанням у діяльність організації – стихійними лихами, пожежами, пограбуваннями, тероризмом тощо [3].
Враховуючи вищесказане та проаналізовано, було розроблено класифікацію для операційного ризику промислових підприємств з метою встановлення впливу факторів ризику, які більшою мірою впливають на цей ризик діяльності промислових підприємств (рис. 1). Форс-мажорні, соціально-політичні й кримінальні фактори ризику, що становлять окремі групи, з аналізу виключені, тому що їх вплив передбачити неможливо. Доцільність класифікації побудована на основі необхідності ретельного вивчення специфічних особливостей процесів, що відбуваються в окремо взятій сфері життєдіяльності підприємства й можливості розробки спеціальних рекомендацій з локалізації загроз і підвищення безпеки відповідної сфери [4].
Рисунок 1. – Класифікація операційного ризику промислового підприємства [Авторська розробка]
Аналізуючи рис. 1. можна припустити, що найбільш істотно на ризик діяльності підприємств впливають: відмова або неможливість споживача придбати продукцію, вироблену підприємством; помилки в дослідженні ринку, в ефективності реклами; штрафи, пені, неустойки, судові витрати; зупинка виробничого процесу; перебої у сфері забезпечення; затримка або несплата дебітором боргів; падіння ліквідності підприємства [4].
Таким чином, згідно класифікації видно, що виробничі ризики входять до складу операційних ризиків, а також виробничі процеси у супроводі відповідним ризиком – виробнича сфера у складі виробничих ризиків.
За допомогою класифікації можна побудувати модель операційного ризику, згідно якої можна проводити прогнозування та приймати відповідні рішення в управлінні промисловим підприємством. Останнім часом через швидкий темп зростання інформації та здійснення глобалізації набуло популярності використання економіко-математичних методів в системі управлінні підприємствами, зокрема промисловими.
Отже, вважаю, що дана класифікація операційного ризику промислового підприємства можна використати для побудови моделі операційного ризику, що дозволить прогнозувати операційний ризик та здійснювати ефективне управління підприємством. Таким чином, така модель економіко-математичних методів буде сприяти зростанню конкурентоспроможності підприємства, тоді можна стверджувати, що класифікація операційного ризику промислового підприємства є засобом моделювання. Дана тема є актуальною та потребує подальшого дослідження.
Список використаних джерел:
1. Даньків В. Й. Теоретичні основи управління операційними ризиками / В. Й. Даньків // Науковий вісник Ужгородського університету. – (Серія «Економіка»). – 2009. – Вип. 27. – С. 158 – 162.
2. Бортнікова Є. В. Історія походження та сутність понять «ризик», «ризик-менеджмент» та «операційні ризики» / Є. В. Бортнікова. // Ефективна економіка. – 2012. – № 8. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_8_29
3. Вікпедія (Вільна енциклопедія) [Електронний ресурс]: Операційний ризик. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wikiОпераційний_ризик
4. Левченко М. О. Генезис та класифікація ризиків у діяльності промислових підприємств / М. О. Левченко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Хмельницький: ХНУ, 2009. – №5. – Т.2. – С. 174 – 178.
________________________
Науковий керівник: Лук’янова Валентина Вячеславівна, доктор економічних наук, професор, кафедра економіки підприємства і підприємництва, Хмельницький національний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter