В сучасних умовах кризового стану економіки України дедалі більшої гостроти набуває питання реформування місцевих бюджетів. У 2016 році уряд України запланував проведення реформування органів місцевого самоврядування, децентралізацію місцевих фінансів з метою підвищення рівня фінансової незалежності місцевих органів влади. [1]
Питанню реформування місцевих бюджетів присвячені праці вітчизняних та зарубіжних дослідників : К. Роменської, І. Вахович, В. Пилипів, А. Бабіч, А. Вагнера, О. Василика, М. Кульчицького, Н. Васильєва, І. Луніної, Ю. Пасічника, C. Юрія, М. Романовського. Проте незважаючи на значні досягнення в галузі формування та реформування місцевих бюджетів, досі залишається недостатньо дослідженим питання реформування місцевих бюджетів в умовах сучасних економічних перетворень.
У ході реформування забезпечення самодостатності територій повинна здійснюватись оптимізація використання та перерозподілу фінансових ресурсів держави, що обумовлюватиме підвищення рівня надання послуг населенню.
Отже, місцеві органи влади повинні володіти достатніми фінансовими ресурсами, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень та виконувати завдання, покладені на них як на місцеве самоврядування в умовах ринкової економіки.[2]
В сучасних умовах місцеві органи влади мають значний дефіцит коштів на виконання власних та делегованих повноважень, що в свою чергу викликає значну залежність їх від субвенцій та дотацій з державного бюджету України. Така залежність місцевих бюджетів від трансфертів з Державного бюджету в Україні з року в рік зростає. Якщо в 2010 році вона складала 49,1%, то в 2016 році вже збільшилась до 59%, тобто за останні 6 років зросла на 9,9 в.п., що свідчить про послаблення впливу місцевого самоврядування.
Хронічна нестача фінансових ресурсів у органів місцевого самоврядування та нестабільність їх дохідних джерел, на сьогодні, стали проблемою загальнодержавної ваги.
Отже, основними проблемами формуванням місцевих бюджетів в Україні є:
• недосконалість нормативно-правової бази функціонування місцевих бюджетів;
• незначний перелік місцевих податків, зборів та недосконалість бюджетного та податкового законодавства;
• невідповідність між завданнями органів місцевого самоврядування і ресурсами, що необхідні для виконання поставлених завдань;
• висока залежність від трансфертів з Державного бюджету України;
• низька децентралізація місцевого самоврядування.[3]
Ефективність функціонування місцевих бюджетів залежить від розвитку бюджетної децентралізації, адже саме децентралізація на місцевому рівні забезпечує економічну свободу, яка підвищує соціально-економічний розвиток регіонів, приваблює інвесторів та підвищує відповідальність місцевої влади.
Основними напрямами реформування місцевих бюджетів в Україні є:
1) підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів;
2) децентралізація управління бюджетними коштами;
3) забезпечити в повному обсязі органи місцевого самоврядування ресурсами для виконання власних та делегованих повноважень;
4) удосконалення системи міжбюджетних відносин та встановлення жорсткого контролю щодо надання трансфертів з державного бюджету;
5) вдосконалення існуючої нормативно-правової бази функціонування місцевих бюджетів.[4]
На сьогодні головним питанням залишається збільшення фінансових ресурсів та необхідність формування фінансово спроможних, децентралізованих місцевих бюджетів.
Список використаних джерел:
1. Юрій С. І. Фінанси : Підручник / С. І. Юрій, В. М. Федосов. – 2-ге вид. переробл. і доповн. – К. : Знання, 2012. – 687 с.
2. Крисоватий А. І. Адміністрування податків в Україні : організація та напрямки трансформації : моногр. / А. І. Крисоватий, Т. Л. Томнюк. — Тернопіль : ВПЦ, «Економічна думка ТНЕУ», 2012. — 212 с.
3. Волохова І. С. Місцеві фінанси та перспективи поглиблення фінансової децентралізації в Україні: монографія / І. С. Волохова. – Одеса: Атлант, 2014. – 462 с.
4. Луніна І.І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проведення реформ/І.І.Луніна// Економіка України. – 2009. – №3. – С. 41–50.
_______________________
Науковий керівник: Волохова Ірина Семенівна, доктор економічних наук, доцент, Одеський національний економічний університет
|