В умовах зростання кількості банків, що знаходяться в стані ліквідації, необхідно розуміти сутність та доцільність використання одного з ключових інструментів нагляду та регулювання Національного банку України – фінансового оздоровлення.
Згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», фінансове оздоровлення банку – це відновлення платоспроможності банку та приведення фінансових показників його діяльності у відповідність із вимогами Національного банку України.[1]
Обґрунтування доцільності фінансового оздоровлення банків передбачає дослідження передумов та особливостей його проведення.
Управління НБУ по роботі з проблемними банками систематично аналізує фінансово-господарський стан банків. За необхідності, банк переводиться у режим фінансового оздоровлення відповідно до постанови правління НБУ за наявністю таких підстав:
• порушення банківського законодавства;
• недостатній рівень капіталу, який необхідний для забезпечення нормальної діяльності установи;
• віднесення банку до категорії проблемних.[2]
Рішення про фінансове оздоровлення банку може прийматися:
- з ініціативи банку в рамках не примусових заходів впливу НБУ;
- з ініціативи НБУ в рамках не примусових та примусових заходів впливу на банк;
- за погодженнямусіхсторінуходіпровадженнясправи про банкрутство.
Розглянемо доцільність проведення фінансового оздоровлення як з боку банку, так і з боку економіки (табл.1).
Таблиця1
Переваги та недоліки здійснення фінансового оздоровлення банків [складено автором на основі 3,4]
Якщо позитивні ефекти від застосування оздоровлення спостерігаються в короткостроковому періоді відразу після початку процедури (збереження довіри до банківської системи, мінімізація витрат клієнтів), то негативні ефекти - в середньостроковому (зниження відповідальності, фінансові втрати) і довгостроковому (погіршення якості банківського нагляду, зниження конкуренції в галузі) періодах.
Вирішення нагальних проблем банківської діяльності є необхідним кроком на шляху до зміцнення фінансової стабільності банківської системи. За рахунок фінансового оздоровлення можливе відновлення нормального стану окремих банків та банківської системи в цілому, що є запорукою відродження довіри клієнтів до банків, а також налагодження конкурентних стосунків між самими банками.
Список використаних джерел:
1. Про банки і банківськудіяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III (іззмінами та доповненнями).
2. Лук’яненко Л., Кабай В. Особливості санаційних процесів у банківській системі України в умовах глобалізації // Ринок цінних паперів України. – №9-10. – 2013. – С. 11-16.
3. Леонов М. В., Заернюк В. М. Финансовое оздоровление как инструмент регулирования банковской деятельности //Национальные интересы: приоритеты и безопасность. – №27. – 2015. – С. 2-11
4. Велиева И., Марушкевич Е. Влияние финансового оздоровления на кредитное качество банков-санаторов// Банковское обозрение. – III квартал 2015 г. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://bosfera.ru/bo/vliyanie-finansovogo-ozdorovlenie-na-kreditnoe-kachestvo-bankov-sanatorov
__________________________
Науковий керівник: Гордієнко Т.М., кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справ, Київський національний торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter