Наприкінці ХХ століття людство вступило в епоху інформатизації, яка обумовлена дією певних «інформаційних тенденцій». Її характерними ознаками є значне зростання обсягу інформації та інтенсивність комунікаційних процесів. Варто зазначити, що за останній час у даній галузі спостерігається дуже сильний розвиток, що безперечно має свої передумови. Важливе місце у даному процесі належить мережі Інтернет.
Саме дана комп’ютерна мережа відіграє величезну роль та важливе значення в інформатизації сучасного суспільства. Проте доцільно відмітити, що це достатньо новий засіб комунікації між людьми, який все ще досліджується, зважаючи на його специфіку та особливості функціонування.
Різні аспекти функціонування мережі Інтернет займають важливу роль в дослідженнях Е.П. Белінської, Е.Л. Вартанової, Б. Гейтса, Б.З. Докторова[1]. Зважаючи на це, доцільно стверджувати про неабияку популярність даного виду зв’язку, а також те, що він не втратить своєї актуальності і в подальшому.
На нашу думку, винайдення Інтернету відіграє дуже важливе значення у становленні комунікацій, оскільки він поєднує в собі функції майже всіх сучасних ЗМІ: телебачення, преси, радіо. Саме у мережі синтезуються текст, звук та відео. Дані фактори сприяють безперервному процесу комунікації, адже дозволяють не лише спілкуватися людям з різних країн світу, але й створюють позитивні тенденції їхнього використання провідними компаніями світу задля створення міжнародних відносин та підписання важливих контрактів. Іншими словами, саме мережа Інтернет сприяє розвитку великої кількості взаємозв’язків, які формують відносини в різноманітних галузях діяльності.
Зважаючи на специфіку Інтернету, як засобу масових комунікацій, йому належать такі характеристики як: глобальність, відкритість, де централізованість, інтерактивність, місткість.
Глобальність полягає в тому, що Інтернет має негайний доступ до інформації з усього світу. Тобто кожний користувач має змогу завантажувати та переглядати інформацію, яка стосується подій міжнародного рівня.
Важливою також є відкритість, оскільки з її допомогою кожна людина має змогу вносити ту чи іншу інформацію до мережі, яка стосуються певних тем.
Децентралізованість є тією характерною ознакою Інтернету, яка суттєво відрізняє його від інших засобів масової комунікації. Відсутність певної особи, яка б обробляла інформацію та висвітлювала лише ті фактори, які на її думку варті уваги, сприяє тому, що кожний користувач має змогу самостійно обирати для себе цікаву для нього інформацію.
Наявність двосторонньої комунікації (інтерактивність) позиціонує Інтернет, як невід’ємну складову розвитку окремих осіб або суспільства в цілому. Дана характеристика дозволяє його користувачам бути як доповідачами, так і слухачами, що не лише суттєво розширює комунікаційні зв’язки, але й сприяє обміну досвідом.
Достатньо важливим також є те, що Інтернет містить необмежені ресурси для зберігання інформації, що звичайно, є суттєвим показником при виборі засобу комунікації. Адже даний фактор створює чималі перспективи не лише для його розвитку на сучасному етапі, але й забезпечує його потенціал в подальшому.
Отже, після досліджуваних характеристик можна дійти висновку про те, що Інтернет, як популярний засіб масової комунікації, має важливий вплив на громадськість в усьому світі, оскільки дозволяє оперативно, долаючи простір і час, доносити різноманітну інформацію [2].
Звичайно, кожний процес, який відбувається в суспільстві має як переваги, так і недоліки. Інтернет не є виключенням, адже можна зазначити такі негативні фактори, які спостерігаються у процесі здійснення Інтернет-комунікацій, якнеповнота та неточність інформації, великий обсяг різноманітних інформаційних ресурсів, відсутність обмежень щодо використання інформації.
Варто зазначити, що кожен із даних факторів справляє негативний вплив на розвиток комунікацій. Так, неповна інформація часто сприяє непорозумінням та недостатній поінформованості тієї чи іншої особи, створюючи при цьому різноманітні конфліктні ситуації. Неточна інформація також може стати причиною для сварок та непорозумінь.
Безперечно, наявність великого обсягу різноманітних інформаційних ресурсів з першого погляду є позитивною передумовою для обізнаності тієї чи іншої особи. Проте це лише в тому випадку, коли користувач може реально оцінити та охарактеризувати знайдену ним інформацію. В іншому випадку особа просто не знає, що обрати, а інформація, яка здається точною не завжди володіє саме такими характеристиками.
Таким чином, Інтернет, як засіб масової комунікації, відіграє важливе значення в сучасному суспільстві, оскільки суттєво спрощує комунікаційний процес. Проте доцільно звернути увагу на те, що Інтернет має як переваги, так і недоліки, які можуть суттєво впливати на процес використання даної мережі користувачами.
Список використаних джерел:
1. Бальжирова Т. Ж. Интернет как средство социальной коммуникациии в условиях формирующегося в России информационного общества: дисс.на соиск. научн. степени канд. соц. наук.: спец. 22.00.04 «социальная структура, социальные институты и процессы» / Т. Ж. Бальжирова. –Улан-Удэ, 2003. – 162 с.
2. Мальковская И. А. Профиль информационно – коммуникативного общества (обзор современных теорий) / И. А. Мальковская// Социологические исследования. – 2007. –№2. – С. 3-4.
|