Розвиток «другої хвилі» економічної кризи (2013 – 2015 роки) та подальший період стагнації призвів до загострення значної кількості проблем у галузі державного і муніципального управління, економіки, соціальних та суспільних відносин в Україні. Країна потребує розробки та реалізації нових шляхів розвитку і активного переходу від капіталістичної економіки до економіки постіндустріального типу, тобто економіки основною якої є знання, інформація, послуги. В таких умовах необхідно активізувати всі можливі напрямки, що можуть призвести до виходу з кризи, трансформації економічних відносин у державі та підвищення конкурентоспроможності країни у світовому економічному просторі.
Спираючись на досвід економічно розвинутих країн, можемо відмітити базову роль регіонів у боротьбі з кризовими проявами в економіці та інтенсифікації розвитку економічних процесів у державі. В Україні проблеми розвитку регіонів призводять до зворотного ефекту, тобто, у більшості, регіони не в змозі вирішити власні економічні та соціальні проблеми, що призводить до збільшення кризових проявів в економіці держави та негативно впливає на її розвиток та конкурентоспроможність на світових ринках.
З точки зору регіонального розвитку України можемо виділити наступні проблеми: значне розшарування регіонів по рівню економічного, промислового та соціального розвитку; наявність незначної кількості регіонів – донорів та суттєвої кількості регіонів, що потребують державних коштів для фінансування власного розвитку; низька якість муніципального управління; недостатня ефективність регіональних органів влади; дефіцит коштів для регіонального розвитку; відсутність ініціативи та самостійності у прийнятті рішень на рівні місцевої влади; низький рівень кооперації регіонів; намагання перекласти вирішення регіональних проблем на державні органи влади; низький рівень взаємовідносин з іноземними партнерами.
За таких умов, на особливу увагу потребує два аспекти розвитку регіонів, що є базисними для розвитку регіонів іноземних держав, а саме: інноваційний розвиток та інвестиційний розвиток.
Регіони України мають значну потребу в інвестиційних ресурсах, при цьому, дана потреба має для різних регіонів різне коріння, а саме:
– промислово розвинені регіони потребують вкладення інвестицій у оновлення виробництв, розвиток інфраструктури, вирішення екологічних та соціальних проблем;
– аграрні регіони потребують вкладення інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, розвиток промислового виробництва, особливо того, що буде обслуговувати агропромисловий сектор (сільськогосподарське машинобудування, легка промисловість та ін.), розвиток інфраструктури та соціальної сфери послуг;
– регіони зі значним рекреаційним потенціалом потребують інвестицій у розвиток туристичного бізнесу, інфраструктури, інформаційні та маркетингові послуги по просування даних регіонів на національний та міжнародні ринки туристичних послуг;
– регіони, що постраждали від військової агресії потребують інвестицій у відновлення власного фінансово – економічного потенціалу.
Другим базовим аспектом розвитку регіонів України повинен бути інноваційний розвиток. Як зазначалось вище, наша держава знаходиться в рамках переходу від капіталістичної до постіндустріальної економіки, що вимагає пошуку джерел та збільшення розміру фінансування інноваційної активності. Відмічаємо наявність значних можливостей з інноваційного розвитку регіонів України, що підтверджує досить високий рівень освіти у країні, розгалужена мережа вищих учбових закладів та науково – дослідних інститутів, глибоке проникнення у суспільство та економіку інформаційних технологій, наявність значної кількості напрямків з впровадження інновацій.
На відміну від економічно розвинутих країн, регіони України потребують розробки та впровадження інновацій у наступних сферах: муніципальне управління; освіта; розвиток інфраструктури; виробництво енергії; енергоефективність та енергозбереження; управління бізнес – проектами з різних сфер економіки; розвиток житлово – комунального господарства; розвиток інформаційних технологій; охорона здоров’я; екологія, особливо переробка побутових відходів; культура і мистецтво; спорт.
Відзначаємо низьку активність та ефективність регіонів України у розвитку та впровадженні інновацій. При цьому, відмічаємо, що наведена проблема є проблемою не тільки муніципальної влади, як думає більшість підприємців та населення держави, а і проблемою саме бізнесу та домашніх господарств, які ведуть себе пасивно зі споживчої точки зору.
Наведена ситуація потребує негайного вирішення та розробки довгострокової стратегії розвитку як на рівні окремих регіонів, так і держави взагалі. При цьому, необхідно зазначити вирішальну роль у ефективних змінах в інвестиційно – інноваційному розвитку регіонів України застосування дієвих методів оцінки такого розвитку.
Доведемо це за допомогою наукової розробки О.П. Просович, Ю.Г. Бондаренко, Л.Р. Прийми, які запропонували у своїй науковій праці «Стратегія інноваційно – інвестиційного розвитку регіону в умовах економічної кризи» алгоритм формування стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку регіону (рис. 1). На рисунку 1 нами було виділено складові алгоритму де вирішальну роль грає оцінка іннвестиційно – інноваційного розвитку регіону або його складових. Відмічаємо, що це базова складова, без ефективної реалізації якої знижується якість та ефективність такого розвитку регіону.
Рис. 1. Алгоритм формування стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку регіону [1, с. 187]
Таким чином, відзначаємо важливість оцінки в рамках іннвестиційно – інноваційного розвитку регіонів України у сучасних умовах кризового розвитку держави та переходу до постіндустріального типу функціонування економіки.
Список використаних джерел:
1. Просович О.П., Бондаренко Ю.Г., Прийма Л.Р. Стратегія інноваційно – інвестиційного розвитку регіону в умовах економічної кризи / О.П. Просович, Ю.Г. Бондаренко, Л.Р. Прийми // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. – 2009. – № 640. – С. 183 – 188.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter