Актуальність обумовлено необхідністю пошуку шляхів удосконалення механізму управління фінансами в галузі соціальних видатків. Адже в умовах коли фінансові ресурси держави обмежені через необхідність проведення реформ в економіці та великі затрати на оборону, необхідно найбільш раціонально та ефективно управляти джерелами фінансування соціальних видатків бюджету. Cаме удосконалення фінансового механізму державного управління є одним з пріоритетів розвитку системи соціального захисту.
Бюджетний механізм управління у сфері соціальних видатків - сукупність методів, засобів, важелів та інструментів впливу на виконання програм (як державних, так і регіональних) соціального захисту за допомогою коштів бюджету. Він включає дві підсистеми, що відображають методі бюджетного впливу на фінансування соціальних видатків – бюджетне забезпечення і бюджетне регулювання.
В Україні соціальний захист здійснюється в таких організаційно-правових формах: державне соціальне страхування робітників і службовців, прирівняних до них осіб та їх сімей; соціальне страхування; додаткові форми соціального страхування за рахунок коштів окремих підприємств, фондів, творчих спілок. Найважливішим видом соціального захисту є пенсії (за віком, через інвалідність, за вислугу років, у разі втрати годувальника) і допомоги (через тимчасову непрацездатність, за вагітністю та пологами, на дітей малозабезпечених сімей, багатодітних і одиноких матерів, на оплату проїзду в санаторії тощо).
До основних проблем у сфері соціального захисту та соціального забезпечення в Україні виділяють наступні:
- неефективність бюджетного управління наявними фінансовими ресурсами;
− недоліки в системі державного контролю за використанням бюджетних ресурсів;
- недостатня ефективність управління розподілом фінансових ресурсів у сфері соціального забезпечення;
- швидке зростання вартості послуг у сфері культури, освіти, охорони здоров’я тощо;
- недостатність коштів для забезпечення фінансування сфери соціального захисту в повному обсязі;
- наявність значної кількості пільг, що використовуються не для фінансової підтримки незахищених верств населення [1].
Відобразимо структуру видатків на соціальний захист населення та соціальне забезпечення за найбільш суттєвими напрямами в 2015 році на рис. 1.
Рисунок 1 Структура видатків на соціальний захист населення та соціальне забезпечення в обласному бюджеті Дніпропетровської обл. за 2015 р., % [3]
Як бачимо, найбільшу частку видатків (35% у 2015 році) займає одноразова допомога при народженні.
Найбільші кошти з бюджету в соціально-культурній сфері виділяються на освіту, а саме: 1032767,861; 1170161,787 та 1183772,190 тис.грн відповідно з 2013 по 2015 роки.
Таблиця 1 Динаміка видатків обласного бюджету Дніпропетровської обл. на освіту, охорону здоров’я, культуру за 2013-2015рр., тис.грн.
Найбільші кошти з бюджету в соціально-культурній сфері виділяються на освіту, а саме: 1032767,861; 1170161,787 та 1183772,190 тис.грн відповідно з 2013 по 2015 роки.
Реформування системи соціальних послуг потребує впровадження таких фінансових механізмів:
- напрями фінансування соціальних послуг необхідно визначати на основі аналізу потреб громадян у соціальних послугах;
- запровадження системного підходу до планування соціальних послуг на місцевому рівні;
- бюджетне фінансування має виділятись на конкурсній основі, а з переможцем має укладатись контракт на надання послуг за рахунок бюджету;
- залучення альтернативних джерел фінансування для вирішення проблеми фінансового забезпечення закладів соціального обслуговування [2].
Пріоритетними напрямками вдосконалення системи соціального захисту та соціального забезпечення населення в Україні є:
- забезпечення адресного характеру соціального захисту незахищених верств населення;
- вдосконалення нормативно-правової бази соціального захисту населення;
- сприяння зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць та збереження існуючих, детінізація доходів населення;
- перегляд системи критеріїв та підстав, за якими громадян надають пільги та призначають соціальні виплати;
- підвищення ефективності виконання міжнародно-правових зобов’язань у сфері вдосконалення державної системи соціального захисту;
- забезпечення прозорості і координації під час фінансування усіх державних програм соціального спрямування;
- перегляд системи критеріїв щодо надання пільг соціально незахищеним громадянам;
- оптимізація мережі розпорядників бюджетних коштів;
- посилення принципу адресності при призначенні та наданні соціальних допомог [1].
Список використаних джерел:
1. Бедринець М.Д. Оцінка бюджетного фінансування соціального захисту та соціального забезпечення в Україні /М.Д. Бедринець, Н.П. Вітюк //Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України, № 1. – 2015 р. – С. 15-26
2. Тимчишена Н.Д. Шляхи вдосконалення фінансового механізму державного управління у сфері соціального захисту [Електронний ресурс] / Н.Д. Тимчишена // Державне будівництво. – 2012. - №1. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-1/
3. Звіт про виконання видаткової частини бюджету Дніпропетровської області за 2015 рік
_____________________
Науковий керівник: Сальникова Тетяна Валеріївна; кандидат економічних наук; старший викладач кафедри фінансів, Університет митної справи та фінансів
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter