У міру швидкого розвитку науково-технічного прогресу дедалі важче стає привабити споживача стандартною рекламою та вести ефективну конкурентну боротьбу на ринку збуту. З метою зацікавлення найбільшої кількості споживачів та утримання своїх позицій на ринках вітчизняні підприємства повинні надавати перевагу застосуванню ефективних методів утвердження та закріплення іміджу товарів.
Сучасний маркетинг як специфічний вид економічної діяльності є синтезом аналітичного, творчого мислення і комплексу прагматичних дій підприємств. Зумовлено це стратегічними функціями, завдяки яким підприємства виробляють та реалізовують товари чи послуги на ринку, досягаючи при цьому своїх цілей та місії. Проте для ефективного виконання поставлених завдань недостатньо створити товар, визначити на нього ціну та розмістити його у зручному для споживача місці. Даний товар залишиться непоміченим споживачами. Більше того, здійснюючи купівлю, споживач з-поміж альтернатив вибере лише те, що добре знає, застерігаючи себе у такий спосіб від непередбачуваного ризику. Подолати дану суперечність можливо запровадивши нові методи просування товарів.
В економічній літературі під просуванням товару розуміють всілякі заходи, з допомогою яких підприємство інформує, переконує або нагадує споживачеві про себе та свій товар [1, c. 66].
Здійснюючи практичну діяльність підприємства переважно використовують два напрямки в системі просування товару. Зокрема: орієнтація на товар: просування відповідає етапам життєвого циклу товару. На етапі виділення товару на ринку важливо проінформувати споживачів про товар; на етапі зростання – за допомогою різних заходів потрібно виділити товар серед інших; на етапі зрілості – провести заходи для зміцнення товару на ринку;на етапі занепаду – нагадати покупцям про існуючий товар, а також звернути увагу на його модифікацію, удосконалення і т.п. Орієнтація на споживача: забезпечення поінформованості споживача про товар; формування уявлень та знань про характеристики товару; з’ясування ставлення до товару, виокремлення споживчої переваги, стимулювання споживача до здійснення купівлі товару.
Сьогодні основним елементом системи просування товарів на ринку є реклама. Вона надає споживачеві інформацію про товари чи послуги, запропоновані підприємством та виявляється у різноманітних формах: оголошення, друк, радіомовлення, телебачення, фільми, проспекти, буклети, каталоги тощо.
Найпоширенішим видом є реклама торгової марки (марки обслуговування), яка спрямована на залучення уваги, пробудження інтересу потенційних споживачів саме до рекламованої марки товару. Це дозволяє сформувати до них краще ставлення і, в кінцевому рахунку, переконати споживачів вибрати при покупці товар чи послугу, реалізовані саме під рекламованою маркою.При цьому мета торгової марки лише частково збігається з метою реклами конкретного найменування товару або послуги. У середньостроковій перспективі досягнення зазначеної мети може привести до позитивних змін у реалізації тих видів товарів, які присутні на ринку під рекламованою маркою.
Торгово-роздрібна реклама – носить переважно локальний характер. Вона зосереджується на конкретному об’єкті виробництва або реалізації товарів: це може бути, наприклад,сервісне підприємство або підприємство роздрібної торгівлі. Головне завдання даної реклами полягає у стимулюваннізалучення потенційних споживачів за допомогою їхнього інформування про місце і основні умовиреалізаціївизначених товарів чи послуг.
Direct Mail – різновид торгово-роздрібної реклами. Основна її відмінність полягає у наданні мінімально необхідної інформації про пропоновані рекламодавцем товари і послуги, адреси та телефони їх виробника (продавця). Завданнями такої реклами є надання максимальної кількості комерційної інформації відразу декільком, часом перекриваються, групам споживачів [2, 109].
Імідж-реклама – специфічна реклама. Спрямована на формування певного ставлення до підприємства та формування його позитивного іміджу.Водночас імідж-реклама є інструментом формування суспільного ставлення до підприємства та інструментом PR.
Ділова реклама або професійно-орієнтована реклама призначена для розповсюдження серед груп споживачів, сформованих за своєю належністю до певного роду занять. Причому це не обов’язково лише ті, хто має безпосереднє відношення до виробництва і реалізації рекламованих товарів і послуг. Зміст такої реклами представляє великий інтерес і для висококваліфікованих фахівців – наприклад, програмістів, юристів, економістів і т. п., так як інформує про характеристики та властивості товарів, які їх цікавлять саме з професійного погляду. Поширюється професійно-орієнтована реклама переважно через спеціалізовані видання (як правило, журнали і бюлетені). При цьому вона найчастіше не носить прямого характеру і підноситься у вигляді прес-релізів, аналітичних, оглядових матеріалів і т. п.
Значна увага приділяється нині новітнім рекламним технологіям, піару, мерчандайзингу та іншим. Особливої уваги у вітчизняній економіці набувають BTL-технології (непряма реклама), які, у свою чергу, підвищують ефективність АTL-реклами (пряма реклама). Найефективнішими є лазерні проекції на хмари, скульптурні інсталяції, геомаркетинг, фонтанні принтери, кінопроекції на споруди, реклама на предметах (на візках, квитках, пакетах, яйцях, листівках, підлозі тощо). Одними з революційних методів просування товарів вважають запатентовану технологію розміщення реклами на орбітах біля Землі, застосування 3D-реклами, рекламу на повітряних кулях, надписи на небі, реклама у вигляді мультиплікацій. Інноваційні методи просування товарів дають підприємствам змогу спростити, пришвидшити процес продажу товарів та допомогти споживачу прийняти рішення про покупку. Їх новизна приваблює максимальну кількість споживачів і дозволяє значно збільшити час перегляду рекламного матеріалу[2, с.108].
Головним недоліком таких методів просування товарів є потреба в залученні досить дорогих засобів і значних коштів для їх розроблення та реалізації. Основний ризик пов’язаний з невпевненістю в позитивному сприйнятті їх споживачем, суспільними та державними інститутами, адже подібні методи можуть здатись надокучливими або агресивними, що негативно вплине на репутацію підприємства. Зважаючи на те, що інноваційні методи просування товарів поряд з перевагами мають свою низку недоліків, підприємства не повинні повністю відмовлятись від використання традиційної реклами. Раціональним буде поєднання різних методів просування товару, що забезпечить двосторонність комунікацій, максимальну кількість споживачів і дозволить уникнути невиправданого ризику.
Таким чином, застосування інноваційних методів просування товарів свідчить про креативність підприємства, що, у свою чергу, стимулює інтерес існуючих та потенційних споживачів до товару, підвищує продаж та зміцнює імідж підприємства на ринку.
Список використаних джерел:
1. Волкович А. Р. Інноваційні технології в рекламі маркетингових комунікацій [Електронний ресурс] / А.Р. Волкович, Л.К. Яцишин// Ефективна економіка. 2014. - №3. Режим доступу: http:www.economy.nayka.com,ua/?1z 2839.
2. Лошенюк І.Р. Особливості та тенденції розвитку креативу в рекламі / І.Р. Лошенюк, І.О. Жалба //Тези науково-практичної конференції «Реклама: Інтеграція теорії та практики». - Київ: КНТЕУ. - 18.11. 2016. - с. 107-109.
_______________________
Науковий керівник: Лошенюк Ірина Романівна, кандидат технічних наук, доцент, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
|