На сьогоднішній день управління корпоративних підприємств в Україні має досить складну ситуацію, що пов’язана з відсутністю чіткої координації діяльності представників органу державного управління, а також здійснюється неефективне управління державними правами в корпоративних підприємствах. Актуальним питанням являється діяльність акціонерних товариств, що містять в собі державну частку, тобто пакет акцій, що належить державі.
В реальності акціонерні товариства стикаються з недостатнім рівнем регулювання статусу АТ, в яких держава виступає акціонером. Акціонерне товариство з державною часткою – це підприємство, яке утворюється шляхом злиття різних капіталів (наприклад, приватного та державного), при чому державний пакет акцій становить менше 100%. Там, де держава має контрольний пакет акцій, є більше і прав та повноважень в плані контролю та управління. Хоча, говорячи про законодавство України, то останнє не містить чіткого визначення державного акціонерного товариства. З більшістю проблем стикаються АТ, в яких держава виступає як звичайний акціонер, тобто має різні за величиною пакети акцій (від мінімальних до максимальних)[1].
Труднощі в контролі акціонерних товариств спричиняються складними відносинами між зовнішнім та внутрішнім середовищем підприємства, тобто між суб’єктами, що мають право контролювати діяльність АТ. Також чергова емісія акцій може похитнути державне право регулювання діяльністю товариства, «розмити» пакет акцій і зменшувати поступово державну частку власності [2].
В Законі України «Про акціонерні товариства» передбачається три шляхи створення AT за участю держави:
1) Можливе заснування підприємства державою разом з іншими засновниками шляхом оплати вартості акцій, які розміщені під час його заснування;
2) Другий спосіб – створення АТ державою одноособово на базі вже існуючих державних підприємств або акціонерних товариств, майно або акції яких потім стануть основою статутного фонду майбутньої компанії;
3) Акціонерні товариство утворюються шляхом капіталізації банків у порядку, визначеному Законом «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»[1].
Важливою умовою ефективності контролю з боку держави за діяльністю АТ є можливість держави регулювати діяльність товариства, якщо держава – акціонер є господарем та має контрольний пакет акцій. Якщо акціонерне товариство займається виготовленням суспільно необхідної та важливої продукції, то лише в таких випадках держава повинна мати контрольний пакет акцій.
Ефективне існування АТ з державним пакетом акцій повинно насамперед правильно трактуватися як в законодавстві, так і підзаконних актах (в статутах, документах тощо), і регулюватися, починаючи із дотримання норм чинного законодавства та закінчуючи контролем на місцях.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008 № 514-VI[Електронний ресурс]: законодавча база Верховної Ради України. – Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/514-17.
2. Можливості вирішення проблеми «розмивання» державних пакетів акцій // Цінні папери України. – 2005. – № 36 (376).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter