На сьогодні, перед науковцями, менеджерами, державними органами та працівниками підприємств однією з основних проблем стали конфлікти, їх розпізнання та ефективне подолання, що стосується будь-якої корпоративної діяльності. Оскільки туристичні підприємства створюються в різних формах власності (державні, приватні), тому дані підприємства є цікавою базою для дослідження. Частинами туристичної індустрії є туристичні підприємства, котрі надають послуги.
Корпоративний конфлікт – це розбіжність чи суперечка, що зароджується і розвивається всередині корпорації. Корпоративні конфлікти на туристичному підприємстві виникають між самими співробітниками, а також з її конкурентами, контрагентами, посередниками.
Суперечки можуть виникати внаслідок[1]:грошових взаємовідносин (економічна природа конфліктів); через певні ресурси та бажанням взяти собі краще і якнайбільше; різного способу життя, обставин, бажань, цілей або цінностей;взаємозалежність обов'язків;незадовільна комунікація, котра виникає завдяки різних факторів: організаційних, технічних, психологічних, особистісних;слабка або неповна організованість робочих місць; недоречний чи недостатній контроль;відмінності в манері поведінки і життєвому досвіді.
Конфлікти можуть виконувати і корисні функції для турфірми: дозволяють туроператору чи тур агенту розпізнавати свої слабкі сторони в роботі;слугують корисним прикладом того, як треба працювати надалі щоб уникнути такої ж ситуації;показувати туроператору, турагентуна що спроможні колишні партнери; змушують працівників тур фірми аналізувати своє ставлення до роботи, покращувати якість надання турпослуг, вдосконалювати і підвищувати професіоналізм; конфліктна ситуація може позитивно вплинути, зацікавивши населення туроператором чи турагентом.
Як свідчить світовий досвід, корпоративні конфлікти є неминучими [2]. І їхнє зростання на туристичних підприємствах змушує визначати причини виникнення, їх уникнення чи шляхи ліквідування.
Для вирішення ситуацій з конфліктами у відносинах туроператора, тур агента або менеджерів потрібно: будувати ділові взаємовідносини тільки з фірмами, які мають досвід, партнерами котрі мають позитивну репутацію; всю діяльність максимально задекларувати, договори заключати в письмовій формі; покращувати, проводити інноваційну політику для покращення співробітництва, конкурентоспроможності, покращення іміджу; вирішення корпоративних конфліктів у межах судового розгляду повинно бути останнім і крайнім засобом вирішення корпоративних проблем туристичних підприємств.
Таким чином, корпоративні конфлікти неможливо повністю ліквідувати, адже особисті інтереси закладені в основну структуру суспільства, де різні групи індивідів переслідують різні ідеї та бажання. Саме тут важливе створення ефективних механізмів узгодження різних інтересів всіх учасників корпоративних відносин.
Список використаних джерел:
1. Руденко О.М. Психологія соціально-культурного сервісу і туризму /О.М. Руденко, М.А. Довгальова. Глава 5. Психологія конфлікту в туризмі. –[Електронний ресурс]. Режим доступу. –http://infotour.in.ua/rudenko52.
2. Холод В.В. Корпоративні конфлікти та шляхи їх подолання/ В.В. Холод, Л.С. Резнікова. –[Електронний ресурс]. Режим доступу. – http://www.rusnauka.com.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter