Європейський вибір України на шляху інтеграції у високотехнологічне конкурентне середовище зумовив необхідність формування та запровадження інноваційної моделі розвитку, яка повинна була забезпечити високі та стабільні темпи економічного зростання, вирішити певні соціальні й екологічні проблеми, забезпечити конкурентоспроможність національної економіки, підвищити експортний потенціал країни, гарантувати їй економічну безпеку та чільне місце в Європейському Союзі. Однак на практиці, інноваційний розвиток не став однією з головних характеристик зростання вітчизняної економіки. Україні останнім часом не вдається досягти успіхів в експорті інноваційної продукції та створенні сприятливих умов для інноваційної діяльності вітчизняних виробників. Адже нажаль інноваційна сфера нашої країни досі не стала привабливою для іноземних партнерів [1, с. 2].
Виявленню проблем та пошуків методів стимулювання інноваційної діяльності в Україні присвячено праці А. Шовкуна, Л. Федулової, О. Волкова, О. Старицької, І. Павленка, Н.Б. Кирич [2] та інших науковців. Однак, попри велику кількість публікацій є і невирішені проблеми, серед яких досить актуальною є проблема адаптації світового досвіду використання методів стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
Серед основних факторів, які негативно впливають на інноваційний розвиток підприємств, можна виділити зовнішні та внутрішні (табл. 1).
Таблиця 1. Фактори негативного впливу на інноваційний розвиток підприємств
Джерело: сформовано автором за [3; 4]
Гальмування розвитку інноваційної діяльності і реалізації інноваційних процесів в Україні можна пояснити у тому числі обмеженими джерелами фінансування, що викликано фінансово-економічною нестабільністю держави та кризовим становищем великої кількості підприємств, яким доводиться здійснювати інноваційну діяльність за власні кошти.
Так, основними пріоритетами розвитку інноваційного потенціалу держави на майбутнє мають стати: створення ринку інноваційної продукції, на якому буде забезпечений належний рівень захисту інтелектуальної власності; держзамовлення на інноваційну продукцію; створення мережі малих інноваційних впроваджувальних підприємств; цілеспрямована підготовка кадрів, менеджерів інноваційної діяльності; ставлення до науки як першочергової умови цілеспрямованої і послідовної роботи з формування національної інноваційної системи; використання в першу чергу наукових розробок вітчизняних науковців; активне співробітництво органів влади як між собою, так і з підприємницькими, науковими і бізнес-освітніми секторами економіки; активне використання ринку в якості ефективного інструменту координації діяльності учасників інноваційного циклу «наукові дослідження-розробки-виробництво-збут-обслуговування»; створення умов для розвитку різноманітних форм підприємництва у сфері науки, виробництва і обороту [4, c. 23-24].
Таким чином, подальший розвиток економіки України неможливий без розвитку інноваційної діяльності. Саме застосування інновацій дасть вітчизняним підприємствам можливість зміцнення конкурентних переваг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Це, в свою чергу, сприятиме закріпленню позицій держави на світовому ринку порівняно з економіками розвинених держав.
Список використаних джерел:
1. Інноваційний розвиток в Україні : наявний потенціал і ключові проблеми його реалізації. Аналітична доповідь центру Разумкова // Національна безпека і оборона. – 2009. – № 7. – С. 2–14
2. Кирич Н.Б. Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Андрушків Б. М., Кирич Н. Б., Погайдак О. Б. // Вісник економічної науки України. – 2009. – №1 (15). – С. 23-24.
3. Старицька О.П. Ефективність використання методів стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві / О.П. Старицька // Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. – 2013. – №3. – [Електроний ресурс] – Режим доступу : www.economy.nayka.com.ua
4. Олійник Ю.О. Стимулювання ефективної інноваційної діяльності українських підприємств / Ю.О. Олійник // Збірник наукових праць національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Економіка». – 2014. – №14. – С. 136-145. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.journals.hnpu.edu.ua
_____________________________________________
Науковий керівник: Єрмак Світлана Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter