Сучасна ситуація в українській економіці характеризується економічною і соціальною кризою. У цих умовах виникла гостра необхідність, точно і правильно оцінити стан, визначити систему цілей і пріоритетів для правильного функціонування підприємства під час кризи. В даний час роль реклами дуже зросла, у зв'язку з необхідністю удосконалення ефективної діяльності фірми. Правильно розроблена реклама може допомогти з реалізацією послуг, що надаються підприємством, так як основною метою є залучення нових клієнтів, встановлення нових, більш вигідних ділових контрактів, внаслідок чого зростає потреба в надаваному товарі, зростає попит, збільшується пропозиція.
Проблеми розвитку сфери послуг привертають увагу представників різних напрямів суспільних наук: істориків, економістів, соціологів, філософів, юристів. Перш за все, це зумовлюється різноманітністю послуг, сфера застосування яких є дуже широкою.
Санаторно-курортні послуги мають відмінні ознаки від інших суспільно значущих послуг, а саме:
1. Санаторно-курортна послуга завжди є індивідуальною, оскільки дані підприємства не застосовують масового чи великосерійного виробництва.
2. Ефект від надання послуги прямо не пов’язаний з величиною витрат на її реалізацію.
3. Результат професійної діяльності фахівців санаторно-курортних підприємств втілений у самій людині й проявляється у позитивному ефекті на її здоров’ї.
4. Всі лікувальні курорти розташовані у спеціальних місцевостях, що відрізняються певними ландшафтно-кліматичними умовами та гідромінеральними ресурсами.
5. На ринок послуг рекреації попередньо «виносяться» не самі послуги, а лише інформація про ті послуги, які можна отримати.
6. Лікувальні послуги, як правило, належать до категорії найдорожчих.
7. Спостерігається значний вплив на діяльність санаторно-курортних підприємств фактору сезонності.
Можемо виокремити основні проблеми у формуванні політики просування послуг:
1. Відсутність комплексного характеру при формуванні політики просування (розмитість мети, відсутність або часткова відсутність задач та цілей маркетингових комунікацій). Досить часто маркетингові комунікації на підприємстві мають спонтанний характер та спрямовані на тимчасовий (миттєвий) результат.
2. Відсутність професіоналізму у керівників щодо формування раціонального та оптимального бюджету маркетингових комунікацій і відсутність аналізу взаємозв’язку між маркетинговими комунікаціями та споживачами. Тобто, менеджери більш за все переймаються економічним результатом, забуваючи про те, що психологічний вплив рекламних заходів на споживача іноді буває більш тривалішим та стратегічно успішним.
3. Відсутність інноваційного підходу при формуванні політики просування послуг, тобто не застосовуються новітні інструменти маркетингових комунікацій.
4. Недостатність коштів на проведення рекламних заходів у зв’язку із незначними масштабами діяльності (зокрема, реклама на телебаченні охоплює значну цільову аудиторію, проте витрати на неї є надто великими).
Для проведення успішної рекламної кампанії необхідно диференціювати ринок споживачів. Як потенційних споживачів реклами виділяються три категорії партнерів і груп населення:
по-перше це ті, що відчувають необхідність у предметі реклами, шукають інформацію, тобто у цієї групи уже сформована позитивна установка на предмет реклами з різних джерел;
по-друге це потенційні клієнти, що знаходяться в стані байдужості або невизначеності щодо предмету реклами;
по-третє це споживачі, які відчувають необхідність, але з певних причин негативно ставляться до предмету реклами.
Інтереси рекреаційного підприємства полягають в тому, щоб ці три категорії перетворити з потенційних споживачів у реальних. В першому випадку необхідно просто поінформувати (підтримуюча реклама), в другому – сформувати думку (стимулююча реклама), в третьому – впливати наполегливо, щоб зламати існуючий стереотип (конверсійна реклама). В будь-якому випадку реклама повинна активізувати споживача, викликати у нього реакцію у відповідь, спонукати його до дій. Засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, радіо, Інтернет) є основними провідниками рекламних звернень інформаційного характеру і разом поглинають майже 60% всіх коштів, що витрачаються на рекламу. Через засоби масової інформації туристичні підприємства інформують потенційних клієнтів про власне існування та про можливості організації відпочинку, екскурсійних, пізнавальних, лікувальних та інших турів.
Отже, реклама не тільки пояснює узагальненому споживачеві, як споживати її продукт, ті чи інші товари та послуги, але й поряд з іншими різновидами масової комунікації допомагає адаптуватися до нових форм життя, яке постійно та швидко змінюється. Тим самим вона забезпечує атмосферу доброзичливості та довіри, набуваючи ролі повсякденної, звичної порадниці, яка рекомендує свої продукти та направляє свою аудиторію. Тобто, завдяки якісно розробленій рекламній кампанії той чи інший рекреаційний курорт матиме змогу розширити коло потенційних та реальних споживачів.
Список використаних джерел:
1. Байлик С.М. Готельне господарство. Проблеми, перспективи, сертифікація / С.М.Байлик. Київ: ВИРА, 2010 –150с.
2. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312 с.
3. Котлер Ф., Боусен Дж., Мейкенд Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов: Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 780 с.
_________________________
Науковий керівник: Сорочак Олег Зіновійович, кандидат економічних наук, доцент Національного університету «Львівська політехніка»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter