Про точні параметри інформаційного постіндустріального суспільства, в якому буде жити людина, його економіки сьогодні навряд чи можна говорити з повною впевненістю. Однак можна і потрібно спробувати спрогнозувати основні контури і базові характеристики середовища, в якому буде відбуватися економічна діяльність і повсякденне життя людей. Це надзвичайно важливо, зважаючи на наступні обставини.
Здійснюючи дослідницьке прогнозування, людина вивчає умови, в яких вона житиме в майбутньому. Спрогнозовані сценарії майбутнього є основою для формування теперішньої діяльності людей, адже контури майбутнього формуються багатоваріантними. Щоб реалізувати будь-який із цих варіантів (або уникнути небажаного розвитку подій), необхідно приступити до конкретних дій уже сьогодні. Те, що буде вироблятися в майбутньому, починає проектуватися в сьогоднішньому. Крім того дослідження майбутніх обставин, в яких будуть жити люди, дозволяє розпочати підготовку для життя у відповідних умовах. З урахуванням цього мають формуватися освітні програми, системи життєзабезпечення, законодавчі основи, інші суспільні інститути [1, c. 9-10].
Сьогодні озброєння молоді сучасними економічними знаннями, і, зокрема, політекономічними, є першочерговим завданням Української держави. Політекономічні знання, які отримують студенти в процесі їх навчання, мають опиратися на тверду основу, якою є повний і комплексний курс теоретичних економічних дисциплін. На думку автора, цей курс має включати і навчальну дисципліну “Політична економія інформаційного постіндустріального суспільства”.
Зміст політекономії інформаційного постіндустріального суспільства передбачає осмислення значного масиву знань, які стосуються ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у розвитку нової суспільно-економічної формації, адже формування єдиного світового ринкового простору наприкінці минулого століття збіглося з початком бурхливого повсюдного поширення сучасних ІКТ. Широка наявність різноманітної інформації в режимі он-лайн для урядів, бізнесу, громадян викликала небувалий інтерес до порівняння умов життя і праці, поєднання національних і приватних інтересів, діяльності транснаціональних компаній і фінансових інститутів, ролі окремих країн у вирішенні глобальних проблем, місця людини в наукомісткій економіці. Без розгляду зазначених питань на загальнонаціональному рівні неможливо оцінити те, що відбувається, виявити тенденції для прогнозування майбутнього. Все це визначає першорядне значення політико-економічного підходу до аналізу сучасного розвитку під впливом ІКТ .
ІКТ стали найважливішою ланкою нової інфраструктури світового господарства. Не тільки передові постіндустріальні країни, в яких проживає лише 15% населення земної кулі, але і країни, що розвиваються, а також держави з ринковою економікою, покриті загальною інформаційною мережею. В даний час жодна національна модель економічного розвитку не може нормально функціонувати без використання Інтернету, без урахування світових інформаційних потоків. Фактично йде в минуле час закритих економік. Тепер країни прагнуть визначити оптимальність відкритості своєї економіки при виробленні політики захисту своїх національних інтересів, що неминуче ставить питання про політичну економію світового господарства [2, с.65 ].
Як засвідчує глобальна фінансово-економічна криза 2008-2009 рр., виникли специфічні фактори, що посилюють нерівномірності розвитку і ріст диспропорційності у світовому господарстві. В цих умовах системне бачення національної економіки не може бути повним без системного бачення світової економіки. Вирішити цю наукову проблему здатна політична економія інформаційного постіндустріального суспільства.
Роль людини, людського потенціалу в останні десятиліття зростає в геометричній прогресії. Людська праця незаперечно доводить свою головну роль серед інших сучасних факторів виробництва за інших рівних умов. За своєю значимістю людина знаходиться в основі економічної системи, будучи в той же час її продуктом. В умовах “інформаційної епохи” сучасне суспільство продовжує залишатись суспільством найманої праці. Зайнятість чи то на державній службі, чи у приватному секторі залишається основним джерелом існування абсолютної більшості працездатного населення.
Сьогодні спостерігається поєднання різних тенденцій у підвищенні значимості людини і трудового фактора в економіці. З одного боку, скорочується частка тих галузей матеріального виробництва, де переважає фізична праця. З іншого - неухильно розширюється сфера автоматизованої праці і послуг, росте значимість освіти, професійної підготовки і безупинного підвищення кваліфікації працівників, де переважає розумова праця. Скрізь цінність працівника різко зростає, від кожної людини залежить реалізація матеріальних і фінансових ресурсів, швидкість обороту капіталу і його зростання.
Для цього необхідна фундаментальна підготовка, нові політекономічні знання, нове економічне мислення.
Список використаних джерел:
1. Гриценко А. А. Взгляд в информационно-сетевое будущее общества. – В кн.: Социально-экономические проблемы информационного общества : монография / под ред. д.э.н., проф. Л. Г. Мельника, к.э.н., доц. М. В. Брюханова. – Вып. 2. – Сумы : Университетская книга, 2010. – С.8-13.;
2. Пороховский А. Политическая экономия - основа и стержень экономической теории / А. Пороховский // Экономист. – 2012. - №1. – С. 61-73.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter