Важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності футбольних клубів Європи відіграють ліги як регулятори і організатори змагань. Професіональні футбольні змагання в Європі, що проводяться Європейський союзом футбольних асоціацій (УЄФА), включають Лігу Чемпіонів та Лігу Європи. Участь клубів в цих змаганнях визначається на основі результатів виступів клубів у національному чемпіонаті та клубним рейтингом національної асоціації, що визначає кількість клубів-учасників від кожної країни у відповідному змаганні.
Оскільки структура європейського клубного футболу передбачає одночасну участь найкращих клубів у національних і міжнародних змаганнях, то крім доходів від трансляцій, що генеруються національною лігою, клуби мають можливість отримувати доходи від організатора європейського змагання, що передбачає призові за перемогу в окремому матчі, вихід в наступний раунд змагань, перемогу в турнірі тощо. Успішний виступ клубів в Європейських клубних змаганнях, що проводяться під егідою УЄФА дозволяє отримати додатковий дохід, середня частка якого склала 8% в структурі сукупних доходів всіх європейських клубів і 14% в структурі клубів-учасників за 2014 фінансовий рік [1, cт. 40].
УЄФА за сезон 2013/2014 отримав дохід у розмірі 1 млрд. 751,7 млн. євро, з яких 76,9% склали доходи від продажу прав на трансляції матчів змагань, 18,8% комерційні права, 1,9% продаж квитків та 2,4% інші доходи [2]. Переважну більшість доходів (82,6%) УЄФА отримує від змагань Ліги Чемпіонів як найбільш престижного клубного турніру Європи та лише 14,1% від Ліги Європи. Відповідно основна частина доходів приблизно 57% перерозподіляється між клубами, що беруть участь у Лізі Чемпіонів, 14% між клубами-учасниками Ліги Європи, а решта доходів використовується на покриття витрат пов’язаних з організацією змагань та солідарні виплати клубам, що вищих дивізіонів, які не беруть участь в даних змаганнях.
Клубні змагання УЄФА поєднують у собі кругову модель змагань, яка передбачає матчі в групі з 4 команд вдома і на виїзді, що визначають двох переможців, які йдуть в наступний раунд і модель на вибування, що передбачає зменшення кількості клубів в кожному наступному раунді [3]. З одного боку така модель змагань обмежує економічні вигоди більш слабших клубів, оскільки не потрапивши в наступний раунд, клуб не може отримати призові, доходи від продажу квитків та інші комерційні доходи, пов’язані з проведенням матчу. З іншого боку така модель заохочує конкуренцію між клубами, надаючи економічний стимул для успішного спортивного виступу команди.
Залежність між виступами футбольних клубів в єврозмаганнях та їх доходами від участі в них показує, що чим успішніше грає клуб, тим більше доходів отримує. Наприклад, «Реал» Мадрид (Іспанія), що в 2014 фінансовому році отримав найбільший дохід 63 млн. євро за рахунок перемоги у фіналі найпрестижнішого європейського клубного турніру Ліги Чемпіонів 2013/14 [1, c. 45]. «Реал» Мадрид (Іспанія) та фіналіст Ліги Чемпіонів «Атлетико» Мадрид (Іспанія) зайняли перше і друге місце відповідно у клубному рейтингу УЄФА в сезоні 2013/14.
На клубний рейтинг УЄФА впливають результати виступів клубу в будь-якому турнірі УЄФА, в той час як доходи, які отримують клуби залежать від їх престижності турніру УЄФА, індивідуального виступу клубу та маркет пулу, який передбачає розподіл доходів від трансляцій в залежності від вартості медіа прав для кожної країни, частка яких розподіляється між клубами цієї країни. Футбольний клуб «Севілья» (Іспанія), який виграв Лігу Європи 2013/14 не потрапив навіть до 10 топ-клубів за рівнем доходів, оскільки призові за участь в даному турнірі набагато менші, ніж в Лізі Чемпіонів. В той час як ФК «Ювентус» (Італія) став третім клубом за рівнем доходів від УЄФА у розмірі 52 млн. євро за 2014 фінансовий рік, хоча зміг досягти лише півфіналу Ліги Європи. Такий високий рівень доходів ФК «Ювентус» пов'язаний з високою часткою доходів від маркет пулу УЄФА в розмірі близько 40 млн. євро, які генеруються за рахунок продажу прав на трансляції італійським телетрансляторам [2].
Якщо в структурі доходів італійських та іспанських клубів частка доходів за 2014 рік в середньому склала 14%, то в структурі українських клубів – 24%, а для футбольних клубів Словенії взагалі даний показник склав 54% [1, с. 45]. Можливо топ-клуби Європи менш залежні від доходів УЄФА, проте для України та ряду інших східноєвропейських країн доходи від УЄФА можуть стати одним із основних джерел доходів.
Отже клуби з найсильніших чемпіонатів Іспанії, Англії, Італії та Німеччини мають більше шансів на перемогу в європейських змаганнях і відповідно можуть отримати більше доходів в порівнянні з клубами з України та іншими східноєвропейськими країнами за рахунок успішного виступу та маркет пулу, проте доля надходжень від УЄФА в загальній структурі клубів східноєвропейських країн є порівняно більшою, ніж в клубах з топ-чемпіонатів. Таким чином участь клубів у змаганнях УЄФА може бути одним із факторів підвищення їх конкурентоспроможності, що в свою чергу стимулює конкуренцію у національному чемпіонаті в боротьбі за місця, що дають право виступати в турнірах УЄФА.
Список використаних джерел:
1. UEFA. The European Club Footballing Landscape. Club Licensing Benchmarking Report Financial Year 2014 / UEFA. – Nyon, 2014. – 117 p.
2. UEFA. Financial Report 2013/14 / UEFA. – Nyon, 2015. – 27 p.
3. Noll R. The organization of sports leagues / Roger Noll. // Oxford Review of Economic Policy. – 2003. – №19. – pp. 530–551.
4. UEFA rankings for club competitions [Електронний ресурс]: режим доступу - http://www.uefa.com/memberassociations/uefarankings/club/seasonclub/season=2014/index.html
______________________
Науковий керівник: Антонюк Лариса Леонтіївна, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter