Розвиток теорії менеджменту, як й інших наук, відбувався шляхом еволюції від класичних теорій до сучасних. Спочатку вчені наближалися до значення людського фактора у підвищенні ефективності організації, але з появленням кількісного підходу, головне місце належало вже не людині, а математичним моделям і розрахункам.
Головним напрямком сучасного менеджменту і його радикального удосконалення, пристосування до сучасних умов стало масове використання новітньої комп'ютерної і телекомунікаційної техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій [7].
На ефективність сучасного виробництва значною мірою впливає щільність потоку винаходів нових продуктів і нових технологій. В цих умовах починають по-новому діяти комерційні підприємства, державні і громадські установи та організації, змінюється їх менеджмент. Менеджмент стає все в більшій мірі інноваційним, він орієнтується на управління нововведеннями, а також на власний саморозвиток: щороку виникають і поширюються нові підходи, нові технології менеджменту, у той час як старі частково забуваються, а частково стають загальною рутинною практикою [2].
Світ рухається, технології та наука удосконалюються, зараз можна побачити, що професії, без яких раніше було не обійтись, замінені машинами та гаджетами. Побачити сучасний менеджмент можна високо розвинутим, де на допомогу людині завжди є новітній гаджет. Технологічну основу інформатизації сучасного менеджменту створюють комп’ютери останніх поколінь і сучасні засоби зв’язку до яких відносяться: персональні комп’ютери, об’єднані в мережі; електронні друкарські машинки; копіювальні машини; комунікаційні засоби, телефонну техніку; засоби для автоматизації введення архівних документів і пошуку інформації (до них відносяться нетрадиційні носії інформації: магнітні диски і стрічки, мікрофільми, диски з оптичними записами); засоби для обміну інформацією – «електронна пошта»; відеоінформаційні системи; локальні комп’ютерні мережі; інтегровані мережі організацій. На базі цих технічних засобів формуються інформаційні технології - цілісні системи збору, переробки, передачі, використання інформації з метою управління. В основному мова йде про створення інформаційних технологій з використанням штучного інтелекту. Таким чином, у сучасних умовах винятково важливе значення має перебудова технічної і технологічної баз управління, що забезпечує процеси інформатизації. Однак не слід переоцінювати роль інформаційної управлінської техніки. Вона виконує, насамперед, функцію забезпечення ефективності менеджменту [3].
Останнім часом з появою усе більш передових технологій відповідні завдання менеджменту стають більш складними. Вони можуть викликати негативні процеси у внутрішнім житті організації, руйнувати її організаційну структуру, привести до демотивування працівників.
Тому в сучасних умовах менеджмент не може дивитися на технології тільки з погляду підвищення продуктивності й ефективності. Дуже важливо враховувати те, як нові технології можуть вплинути на клімат всередині організації [3].
В останнє десятиліття в діловому світі по-справжньому визначальними є технології управління. Без технологічного забезпечення не можуть дієво проводитися в життя ефективні рішення. Можна розглянути проблему переходу до сучасних змін у менеджменті, де увага концентрується на управлінні технологіями, з двох сторін.
З одного боку, жодне підприємство не може обійтися без сучасних інноваційних технологій, бо щоб зберегти конкурентоспроможність, швидко доносити та обробляти інформацію, кожна організація повинна використовувати досягнення науково-технічного прогресу. Але новітні помічники (технології, гаджети, програми) не повинні ставати проблемою, вони не мають бути у центрі управління організацією. Бо менеджмент – це управління людьми, а не управління технологіями. Приклад щодо вирішення цієї проблеми можна привести такий. Не дивлячись на те, що Японія це країна з найсучаснішими технологіями, науковий прогрес не стає на заваді, а навпаки допомагає розвиватись підприємствам. Причина провідної ролі Японії в області продуктивності на виробництві одна – добре управління, де людина з його можливостями була поміщена в самий центр управлінської концепції. У японській системі управління склалася суворо ієрархічна тріада пріоритетів – людина, фінанси, технологія [4].
А з іншого боку, якими би надсучасними не ставали технології, вони ніколи не замінять людину, і усі важливі питання буду вирішувати саме вона, бо ситуації різні і люди теж різні, тому й технології та роботи ніяк не зможуть відчути ситуацію. Властиві ринку ризик і невизначеність ситуації вимагають від менеджерів самостійності і відповідальності за прийняті рішення, сприяють пошуку оптимальних організаційних і науково-технічних рішень щодо нововведень. При вирішенні питань та проблем комп’ютерна програма не враховує психологічний та соціальний фактор, та ти речі які виміряти та визначити неможливо, тому не можна повністю замінювати людей технологіями, бо це може призвести до руйнівних наслідків, які погано вплинуть як на організацію так і на суспільство вцілому. Також нові технології, засновані на комп’ютерній техніці, вимагають радикальних змін організаційних структур менеджменту, його регламенту, кадрового потенціалу, системи документації, фіксування і передачі інформації, що зумовлює значні труднощі в менеджменті.
При переході до сучасних теорій менеджмент почав зосереджувати увагу на сучасних технологіях та їх місці у діяльності підприємств. Безперечно, з розвитком науково-технічного прогресу підприємства повинні удосконалюватись та використовувати новітні технології, але треба знайти середину, баланс між людиною і машиною, щоб досягти успіху на підприємстві. Мета інновації полягає не тільки в принциповому зростанні прибутку, а створення нової цінності, яка сприймається споживачем. Її не треба робити визначальною в організації, вона повинна бути помічником менеджера, але ніяк не замінювати його роботу[5].
Отже, можна зробити висновок, що як би світ не усучаснювався, все одно вчені прийдуть до того, що у центрі уваги має бути людина, і ні технології, ні електронні гаджети її ніколи не замінять, бо справжньому менеджеру від природи дані такі якості (інтуїція, особливі здібності) та відчуття, які допоможуть йому діяти різнопланово, стосовно від ситуації, а у комп’ютера немає обличчя, він не відчуває та не може сприйняти ситуацію з усіма її аспектами.
Список використаних джерел :
1.В.А. Грабауров / Информационные технологии для менеджеров. - М.: Финансы и статистика, 2001.
2. Навчальний матеріал для студентів: - [Електронне джерело]: - Режим доступу :http://studme.com.ua/194405186533/menedzhment/innovatsionnyy_menedzhment.htm#14
3. Сучасний менеджмент: теорія і практика . / під. Ред. Г. В. Щекіна. – К.: МЗУУП,1994 (144с.)
4.Агафонов А.В. Японский менеджмент: управление и эффективность. – М.: ИНФРА – М, 2006. – 211 с.
5. Портал о ERP системах : - [Електронне джерело]: - Режим доступу :www.erponline.ru
____________________
Науковий керівник: Ізюмцева Наталія Володимирівна, Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ Університет Банківської Справи
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter